Якби в Кобеляцькій громаді започаткували Книгу рекордів, то в одній із номінацій неодмінно переміг би керівник СК «Придніпрянський» Микола Андрієнко, в трудовій біографії якого цьогоріч 52-гі жнива! Працювати в гарячу пору року розпочав ще школярем, що й визначило його подальшу професію агронома. Після інституту працював агрономом, головним агрономом і вже більше 30 років – керівником господарства. Лише одні жнива провів у Зіньківському районі (переддипломна практика в інституті), всі інші – в рідному селі.
– Тож, які вони – жнива-2024? – поцікавилися в Миколи Івановича.
– Надранні! Не пригадую такого, щоб жнива розпочиналися ще до Трійці, як сталося цього року. Стартували 20 червня, що на два тижні раніше, ніж зазвичай (у 2023 році – 3 липня). Але це було очікувано: через несприятливі погодні умови озимі дозріли значно швидше.
– Давайте більш детально зупинимося на викликах, які приготувала аграріям погода.
– Справа в тому, що відносно тепла зима й висока температура лютого посприяли ранньому відновленню вегетації рослин і, відповідно, додатковому кущінню озимих, але через засуху й низькі температури продуктивних стебел сформувалося небагато, й інтенсивного росту рослин не відбулося.
Хоча початок був оптимістичним: запаси продуктивної вологи у верхньому шарі грунту були вище середньорічних. Потім погодні умови – сильний вітер, приморозки, а пізніше – високі температури й відсутність опадів – призвели до засухи. За чотири місяці 2024 року випало 119 мм опадів, що значно менше норми. До того ж випадали дуже нерівномірно: в січні – 41,7, у лютому – 27, у березні –19, у квітні – лише 17 мм.
Про травень народна мудрість каже: «Два дощики в маю – бути врожаю», «Два добрі дощі на май, то і без агронома рай». Але двох дощів, які дійсно напоїли б життєдайною вологою, наша земля не дочекалася. У травні випало 20 мм опадів, у червні – 79 мм, але вони вже не врятували ситуацію. Як результат, час проходження фаз розвитку рослин скоротився, що призвело, як уже зазначав, до надраннього збирання ранніх зернових.
Ось у таких умовах формувався урожай-2024. А в червні зачастили дощі з буревіями – і нова проблема: зерно озимого ріпаку й жита стало висипатися.
– Виходить, що не можна розраховувати на високий урожай ранніх зернових культур?
– Очікування, м’яко кажучи, дуже скромні. Уже кілька років на ранніх зернових не маємо прибутку через низькі закупівельні ціни, а тепер ще й низький урожай.
Скажу більше: крайні роки тримаємося на запасах минулих, але вони ж вичерпуються. За цей період значно здорожчали всі складові собівартості: добрива, пально-мастильні матеріали, запчастини. Із зрозумілих причин відчуваємо кадровий голод.
– Розумію, проблем багато, але все ж таки хлібороби успішно тримають свій фронт.
– Намагаємося, але в перші дні не вдається працювати на повну: техніка проходить наладку, дощ невеликий пройшов, на свято зробили вихідний… Та й перші бункери не додають оптимізму…
– Цьогоріч вирощували традиційні сорти чи з’явились і нові?
– І традиційні, і нові наших вітчизняних (полтавської та одеської), і європейської селекцій – «Царичанка», «Косач», «Шарада», «Катруся», «Авеню», «Єгмонт», «Керамік» та інші. Озиму пшеницю вирощували на 570 гектарах, зібрали (станом на 24 червня) на 25 відсотках площ. Урожайність різниться: від 22 центнерів з гектара (у низині, де пошкодив мороз) до 40 центнерів 2, 3 і 4 класу. За прогнозами агрономів, є поля з вищою врожайністю.
Озимий ріпак, яким засіяно 305 гектарів, «потерпів» двічі. Перший раз «прихопив» мороз, у результаті багато стручків виявилися пустими, а через несприятливі погодні умови червня ще й висипалися. У підсумку – урожайність склала 8 центнерів з гектара.
– Які ще ранні зернові культури є в сівозміні?
– До збирання підлягали зернові на площі 1010 гектарів. Крім ріпаку й пшениці, вирощували горох, ячмінь, овес, жито, гірчицю. 30 відсотків площ уже обмолочено.
– За цими цифрами стоїть сумлінна праця хліборобів…
– Першими вивели в поле степові кораблі наші досвідчені комбайнери Олександр Стасовський, Олег Пікуш, Валерій Сім’яник, Олег Сім’яник, Петро Дердуга, Микола Богомаз, Валентин Зайченко, Віталій Кіяшко. Разом з ними працює Василь Волохатий, для якого це перші жнива в нашому господарстві, тому консультував його Сергій Баранник. Щоб віджнивувати в найкоротші терміни, заручилися допомогою Юрія Дарагана, Юрія Біліченка, Сергія Колісника й Сергія Козара.
Перевозять зерно водії Віктор Боровець, Олексій Кушнір, Григорій Бранціра, Олег Карпенко, Олександр Кримчак. Готується приєднатися до них Григорій Ворон.
На транспортуванні січки задіяні механізатори Володимир Панко, Олександр Богомаз, Олександр Кібець, Анатолій Кенебас, Сергій Буднік, Вячеслав Савран. Скиртуванням зайняті Вячеслав Петрусь і Сергій Діденко. Робота техніки під постійним контролем бригадира тракторної бригади Олександра Лифаря і завідуючого автогаражем Ігоря Алексєєнка.
Важлива складова жнив – тік, де роботи по доробці зерна та завезенню його в складські приміщення організовують бригадир комплексної бригади Олег Данко й завідуючий током Віталій Найденко.
Звісно, хотілося, щоб техніка працювала, як годинниковий механізм, але, на жаль, так не виходить, тому завжди готові прийти на допомогу, швидко усунути несправності працівники майстерні разом із начальником цеху механізації (головним інженером) Віктором Григоренком.
Жнива – гаряча пора для агрономічної служби – Олександр Слюсар, Юрій Андрієнко, які стежать за рухом жнив, скеровують, на якому полі і який сорт збирати, готують насіннєвий матеріал та інше.
– Одне слово, запахло хлібом – прийшли жнива…
– І тут маємо ще один виклик: це співпало в часі із заготівлею сіна з багаторічних трав другого укосу (люцерни), якими засіяно 100 гектарів. Скосили 70, підібрали на 50 (заготовили 150 тонн сіна) і пішов дощ… На перевезенні задіяні ті водії, що й на жнивах, їм доводиться перелаштовувати автомобілі, що створює додаткові труднощі. Працюють тут і трактористи, які повинні готувати грунт на звільнених площах. Складно, але прорвемося!
– На такій оптимістичній ноті й закінчимо розмову.
– Упевнений: вистоїмо! У нас просто немає іншого шляху. Бажаю всім хліборобам і землякам міцного здоров’я, мирного неба, благополуччя, смачного хліба й ніякої біди! Божого всім благословення!
Наталія ПУЗИНА
Журналіст