Зарадить котяча м'ята

Зарадить котяча м’ята

«Чи можна використовувати котячу м’яту для лікування жовчного міхура?»
К.Т.СЕМЕНЕЦЬ.
Котяча м’ята справжня (котовник лимонный; Nepeta cataria) – багаторічна трав’яниста рослина родини губоцвітих. Стебло чотиригранне, прямостояче, 35–100 сантиметрів заввишки. Листки супротивні, довгочерешкові, трикутно-яйцевидні, великозарубчасто-зубчасті. Квітки неправильні, в кільцях, що утворюють густе циліндричне суцвіття; віночок двогубий, білуватий. Плід – з чотирьох горішків. Цвіте у червні – вересні.
Росте котяча м’ята по всій території України на галявинах, схилах, засмічених місцях, по узбіччях доріг, серед чагарників. У Криму зрідка вирощують як ефіроолійну рослину.
Для виготовлення ліків використовують траву, зібрану під час цвітіння. Рослина неофіцинальна.
Трава містить ефірну олію (до 0,7%), дубильні й гіркі речовини, глікозиди, сапоніни та вітамін С.
Експериментальні дослідження свідчать, що настій трави котячої м’яти зумовлює збільшення амплітуди серцевих скорочень на 40 відсотків. Часто збільшення амплітуди скорочень супроводиться прискоренням серцевого ритму.
Рослина відома і як засіб з жовчогінною й антимікробною дією. Настій трави п’ють при неврозах серця, поганому апетиті, гастритах зі зниженою кислотністю шлункового соку, атонії кишечнику, що супроводиться закрепами, при застійних явищах у жовчному міхурі й жовчовивідних шляхах, при різних захворюваннях дихальних шляхів (кашель, задишка, бронхіти тощо), при істерії, депресивних станах і при нерегулярних місячних та як засіб, що очищає кров при фурункульозі.
Зовнішньо котячу м’яту використовують при лікуванні гнійних процесів на шкірі.
Внутрішньо настій трави (2 столові ложки сировини на 200 мл окропу, настоюють 2 години) п’ють по півсклянки тричі на день.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий