У пирятинській громаді навіть під час глобального форс-мажору знайшли можливість для покращення економічного і соціального стану, а відтак – і добробуту місцевих жителів.
Три роки тому ГО «Інститут громадянського суспільства» розробила інвестиційний проєкт під назвою «Розбудова ланцюжків доданої вартості у молочному та ягідному кластерах Пирятинської громади для розширення економічних можливостей молоді і сільських жителів та еко-орієнтованого зростання». Головний менеджер проєкту – Ірина Солдатова. Проєкт представили на розгляд місцевій владі, адже, як сказав головний консультант проєкту, експерт з питань місцевого самоврядування, децентралізації та розвитку регіонів Анатолій Ткачук, жодна найпрогресивніша національна програма не працюватиме, якщо на неї не відгукнуться в регіонах.
Місцева влада позитивно сприйняла пропозицію і включилася у роботу. Звісно, з початком повномасштабного вторгнення програму довелося коригувати. Так, було перенесено на мирні часи розвиток ягідництва, але й без цього напрямку роботи з реалізації проєкту набули значних масштабів.
Завдяки фінансовій підтримці представництва ЄС в Україні проєкт реалізовано і представлено наприкінці січня в Українському кризовому медіа-центрі в Києві.
– У непрості часи довелося нам працювати, – зазначив на презентації проєкту міський голова Пирятина Андрій Сімонов. – У час формування громад, утворення старостинських округів, формування комунальних підприємств, а тут ще й війна. Але ми не лише велика громада (входить у десятку з 60-ти громад Полтавської області. – Авт.), у нас є ще й суспільна згуртованість, без якої успішних результатів не можна було б досягти. Коли почалася війна, ми розуміли, що кожна копійка з бюджету зараз потрібна ЗСУ, тому було ухвалено рішення – жодної копійки з місцевого бюджету на проєкт не виділяти, хоча це й передбачено його умовами. Натомість ми запропонували підключитися до фінансування безпосередньо учасникам проєкту, тобто підприємцям і юридичним особам, адже вони, як ніхто інший, зацікавлені у досягненні реальних цілей.
Основною метою проєкту було стимулювання тих галузей економіки, які мають перспективний розвиток на щедрій полтавській землі, а саме – переробка агропродукції. Ось список виробничих потужностей, утворених або реорганізованих завдяки спільному проєкту Євросоюзу і Пирятинської громади:
– 67 мікротепличних господарств;
– 5 неформальних центрів надання послуг з обробітку землі в п’яти селах;
– 3 сімейні молочні ферми на 10 корів;
– 1 мобільне сховище зерна;
– 1 місце для надання послуги тюкування сіна, соломи на базі прес-підбирача (продуктивність – 150 тонн на місяць);
– 4 цехи з перероблення агропродукції;
– цех із виробництва корму для тварин на базі лінії з перероблення соєвих бобів (25 тонн шроту, 5 тонн соєвої олії на місяць);
– цех із виробництва м’ясо-ковбасних виробів (30 тонн на місяць);
– цех із виробництва паливних брикетів (85 тонн на місяць);
– цех із виробництва хлібобулочних виробів (25 тонн на місяць);
– 1 торгово-дегустаційний модуль (торгівельний павільйон) для місцевої крафтової продукції;
– 10 навчальних заходів для місцевих фермерів (9 тренінгів, 1 навчальна поїздка до Львова);
– лінія з переробки сої в селі Повстин.
Не обійшли увагою реалізатори програми і молодь. На базі місцевих навчальних закладів чи інших місць були створені декілька навчально-виробничих просторів спільнотворення, тобто класичних майстерень, хоча чомусь їх дехто нав’язливо називає чужим словом коворкінг.
Отже, у самому Пирятині уже працюють дві майстерні на базі міського ліцею №6: із пошиття одягу (керівник Анжела Васько), практичної кулінарії (керівник Тетяна Гавриленко). А на базі філії Пирятинського ліцею створено майстерню з виробництва гончарних виробів (керівник Марина Плієва).
Для місцевих любителів інформаційних технологій у Пирятині запрацював спільно-простір 3D-моделювання (керівник Сергій Вольвач).
Кулінарні знання також можна буде отримати в кафе «Shamrock» у селі Березова Рудка – (керівники Сергій та Яна Ігнатенки). У тій же Березовій Рудці створено спільно-простір із садівництва на базі місцевої середньої школи (керівник Наталія Циганко).
Новостворені майстерні/спільно-простори дають молоді можливість набувати практичних навичок, які надалі стануть для декого визначальними у виборі професії, а також розуміння основ економіки, планування, підприємництва, розрахунку вартості виробу і способів отримання доходу.
Такі знання дадуть конкурентну перевагу дівчатам і хлопцям при вступі у вищі навчальні заклади після закінчення школи або ж при створенні власного бізнесу.
Завдяки підтримці Європейського Союзу Пирятинській громаді вдалося довести, що навіть у кризові часи можна проводити реформи, аби створити додаткові робочі місця, нові виробничі потужності, а відтак – покращити добробут місцевих жителів.
Даний позитивний досвід зацікавив не лише громади з Полтавської області, а й з усієї України.
Олесь ПАСІЧНИЙ.
Агенція «БІЗРЕЛІЗ».