Збалансований раціон нутрій

Збалансований раціон нутрій

Деякі звірівники-любителі цікавляться, чому нутрії іноді відгризають у себе хвости або загризають приплід, чому буває порідіння, «щипка» шерсті. Виявляється, що господарі годують їх в основному рослинними кормами: зерновим комбікормом, коренеплодами, кухонними відходами, бідними на повноцінний білок і мінеральні речовини. Нутрії звикають до певного типу годівлі (змішаний, вологі кормосуміші), тому різкий перехід від одного корму до іншого, різка зміна типу годівлі недопустима. Це нерідко призводить до захворювань тварин.
Показниками правильної годівлі нутрії в особистому господарстві звірівника є приріст живої маси, зовнішній вигляд і поведінка тварин. Звірі, яких правильно годують й утримують, здорові, рухливі, з блискучим волосяним покривом.
Доцільніше годувати нутрій повнораціонними гранульованими кормосумішами, збалансованими за всіма поживними речовинами. При цьому в три рази скорочується час на роздавання кормів, очищення кліток і годівниць порівняно з використанням сумішей із розсипних кормів. При годівлі повнораціонними гранулами тварини ростуть на 15–30 відсотків швидше, ніж при згодовуванні вологих кормосумішей.
З розрахунку на 100 г сухих гранул нутрія випиває близько 200 мл води, або за добу 0,5 літра. При перебоях у забезпеченні водою нутрії спочатку вигрібають гранули з годівниць, потім перестають їсти і хворіють.
При тривалій нестачі в раціоні білка або мінеральних речовин (кальцій, фосфор) самки погано запліднюються, часто загризають приплід, повільно ростуть, у них низької якості шкурки. Тому тваринам взимку дають у невеликій кількості (не більше 10 відсотків від маси концкормів) білкові корми: рибне, м’ясне, м’ясо-кісткове або кров’яне борошно, варені подрібнені м’ясні відходи, горох, сир, макуху тощо. І хоча нутрії неохоче поїдають сіно, все ж таки його потрібно давати. Краще згодовувати бобово-злакове або сінне, трав’яне борошно у суміші з комбікормом – 10–20 г на голову за добу. Сіно роздають у будиночках по 150–200 г два рази на тиждень, а залишки його використовують на підстилку. Якщо до раціону входить рибне або м’ясо-кісткове борошно (по 3–4 г на 100 г зерна), то додавати кальцій і фосфор не треба. У разі нестачі кальцію дають крейду, вапняк по 0,5–1 г на голову за добу.
При підготовці до парування годівлю нутрій організують так, щоб самки і самці були вгодовані, але не ожирілі, оскільки ожирілі самці неактивні, а самки не запліднюються. В період парування нутрій годують досхочу. Самці при цьому з’їдають корму на 20–30 відсотків більше, ніж самки. У першу половину вагітності самкам необхідно стільки ж корму, як і холостим, і годують їх досхочу. У другу половину вагітності вони потребують багато енергії на ріст плодів і створення запасів у тілі для наступної лактації. Тому потреба їх у кормі зростає на 20–30 відсотків. У цей період тварин не можна перегодовувати, особливо при утриманні їх у клітках без купання. Вагітним самкам до раціону корисно вводити більше соковитих і багатих на білок кормів (макуха, трав’яне борошно, бобові, зелена люцерна, конюшина). Кількість концкормів у другу половину вагітності зменшують на 30–40 відсотків. У лактуючих самок з приплодом у перший місяць лактації потреба в кормі зростає у 1,5 разу, а на другий – в 2,5–3 рази. Самок і щенят годують досхочу. Ожиріння їх у цей час не відмічається.
Відлученому молодняку згодовують ті самі корми, які вони одержували, коли перебували з матір’ю. Найшвидше ростуть молоді нутрії до
4–5-місячного віку. Недогодовування в зазначений період призводить до зменшення живої маси тварин, погіршення якості шкурок, зниження племінних якостей. Годувати молодняк цілим зерном не можна. Його треба обов’язково подрібнювати. Оскільки молоді нутрії погано засвоюють клітковину, зменшують також кількість сіна і трав’яного борошна. Добре розвивається молодняк при змішаному типі годівлі, коли в раціоні міститься 11–12 відсотків білка. Слід також враховувати, що перегодовування тварин, призначених для забою, з метою одержання жирнішого м’яса негативно позначається на якості шкурок.
Для вирощування однієї голови молодняку до 10–11-місячного віку необхідно приблизно в два рази менше кормів, ніж дорослій тварині на рік.

(За матеріалами видання «Розведення кролів та нутрій у присадибному господарстві»).

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий