Зберігаємо городину свіжою тривалий час

Зберігаємо городину свіжою тривалий час

Основні умови успішного зберігання овочів максимально довго – висока якість вирощеної продукції та підтримання належної температури й вологості у сховищі. Як цього досягти, розповів академік аграрних наук О. Болотських.

У погребах, спеціальних сховищах та підвалах будинків

Приміщення для тривалого зберігання овочів і картоплі заздалегідь вичищають, просушують, білять свіжогашеним вапном (2,5 кілограма на 10 літрів води, додаючи 30 грамів залізного або мідного купоросу). Деякі господарі замість побілки оприскують сховища настоєм хлорного вапна (400 грамів на 10 літрів води). Дерев’яна тара має бути абсолютно чистою і без запаху.
Треба стежити за температурою у підвалі або іншому сховищі. Якщо зовнішня температура висока, вдень закривають двері, кватирки, вентиляційні люки тощо. Провітрюють сховища вночі, коли температура повітря підніметься вище +5°С. Коли ж цього не зробити, погіршується лежкість продукції. Зберігаючи овочі у погребах або підвалах, встановлюють там витяжні труби або використовують для вентиляції вікна та люки. Іноді у підвалі проходять труби парового або водяного опалення. У такому разі їх ізолюють азбестом або дерев’яним коробом, заповненим шлаком. Якщо температура в погребі взимку вище +2…+3°С, вибирають не дуже морозний день і відкривають душники і кватирки. Коли ж вона знижується до мінусової позначки, овочі вкривають соломою або мішками. Зволожити надто сухе повітря в приміщенні можна, підвісивши мокру ганчірку. А для зниження надмірної вологості ставлять ящик із негашеним вапном.
Столові коренеплоди зберігають у підвалах, погребах або малоопалювальних приміщеннях при температурі 0…+2°С й відносній вологості повітря 90–95 відсотків. Столові буряки, пастернак, редьку, брукву зберігають насипом у засіках, а моркву і петрушку складають у штабелі рядами так, щоб вони не торкалися одна одної, та перешаровують чистим середньозволоженим піском (стиснутий у руці, він має не розсипатися). Пісок щоразу заготовляють свіжий, повторно використовувати його не дозволяється. Замість нього іноді беруть тирсу або дрібну стружку вологістю 15–20 відсотків, але її шар для пересипання збільшують до 2–2,5 сантиметра. Моркву можна зберігати і в глиняній оболонці. Для цього глину розмішують у воді до середньої густоти, кладуть у неї на 2–4 хвилини моркву, потім виймають, а коли вона підсохне, складають у ящики або кошики місткістю 20–30 кілограмів. Морква непогано зберігається і в невеликих поліетиленових пакетах, які розкладають на стелажах.
Цибулю й часник для продовольчих потреб зберігають за температури 1… 3°С і відносної вологості повітря 70–80 відсотків. Невелику кількість цибулин можна тримати у «саморобному» холодильнику, влаштованому під вікном. Якщо цибулі більше, застосовують так зване снігування, встановлюючи два-три ящики один на другий на утрамбовану снігову площадку. Між ящиками залишають простір 15–20 сантиметрів і щільно забивають його снігом. Загальний шар снігового укриття згори і з боків доводять до метра, а в лютому насипають ізолюючий шар (до 0,5 мм) тирси або торфу.
Капусту білоголову для тривалого зберігання збирають до початку заморозків, хоча окремі її середньостиглі та пізньостиглі сорти без пошкоджень переносять морози до –5…–6°С. При цьому відбирають найщільніші головки, залишаючи на них два-три прилягаючих зелених листки і корінь завдовжки 3–4 сантиметри. Для дво-тримісячого зберігання придатні середньопізні сорти – Подарунок, Єленовська, Столична, а для тривалішого – Харківська зимова, Амагер. Головки мають бути не тільки щільні, але й не пошкоджені шкідниками та хворобами. Взимку капусту зберігають у буртах, траншеях, підвалах, погребах, поліетиленових пакетах та навіть на городі під снігом.
Картоплю перед закладанням на зимове зберігання доцільно потримати у темному, сухому і провітрюваному сараї. Це дає змогу додатково виявити і видалити хворі бульби. Крім того, у сухому повітрі гинуть збудники багатьох хвороб. Оптимальна температура для зберігання картоплі – +2…+5°С, відносна вологість повітря –85–90 відсотків.
За температурою у сховищі стежать за допомогою ртутних або спиртових термометрів у дерев’яних футлярах, розміщених у масі бульб. Якщо температура опускається нижче нуля, у бульбах нагромаджується цукор, м’якуш темнішає, погіршуються смакові якості. Цього допускати не можна. Підтримуючи у сховищі оптимальну температуру, збережете більшість сортів картоплі без проростання аж до квітня.
До настання заморозків картоплю можна тримати на балконі або у підпіллі у спеціально виготовленому розбірному ящику. Доцільно його побілити свіжогашеним вапном і просушити.
Глибокий парник, з якого щороку вибирають грунт і біопаливо, – добре сховище для столових коренеплодів і капусти. Закладені тут на зберігання овочі пересипають піском або землею, а капусту укладають з коренями, які також присипають землею. Восени парники тримають відкритими якомога довше, а рами прикривають лише перед сильними заморозками. Пізніше парник утеплюють свіжою соломою або листям.

Овочі у квартирі

Якщо протягом нетривалого часу правильно зберігати овочі у міській квартирі, їхня харчова цінність практично не втрачається. Більшість з них містить від 60 до 90 відсотків води. Втрата 5–7 відсотків від цієї кількості призводить до в’янення. Крім того, мікроби, що є в грунті та повітрі, потрапляючи на овочі, швидко розмножуються. Тому перед закладанням у холодильник або на балкон їх ретельно оглядають, вибраковують пошкоджені, деякі після відповідної обробки споживають, а решту закладають на зберігання.
Моркву, аби не висохла, тримають у квартирі у ящику з вологим піском. Добре зберігається морква, промита у крейдяному розчині й старанно просушена на папері.
Коли хочуть зберегти помідори свіжими протягом 2–2,5 місяця, відбирають зелені, добре сформовані, не уражені хворобами плоди, укладають плодоніжками догори у невеликі ящики (на 5–6 кілограмів) із решітчастими кришками. Між плодами і на дно ящика насипають дрібну дерев’яну стружку листяних порід або сухий торф шаром не більше 1,5 сантиметра. Температуру повітря підтримують у межах +10…+12°С.
Огірки можна зберегти свіжими, якщо тримати їх на три чверті зануреними у воду, плодоніжкою донизу. Воду міняють щодоби. Таким же способом можна зберігати у кімнаті зелень петрушки та кропу.
Свіжі огірки, баклажани, солодкий перець не переохолоджують, інакше плоди швидко почнуть псуватися. Огірки та зелений перець тримають біля балкона за температури +8…+10°С. Баклажани кладуть у холодильник у відділення для овочів. Перед закладанням на зберігання всі овочі, за винятком коренеплодів, не миють, а злегка обтрушують від землі або обтирають сухою ганчіркою.
Головки часнику кладуть у відкриту скляну банку або в інший посуд, пересипавши сіллю. Довго зберігається часник і в герметично закритій скляній банці, коли його зубки дрібно порізати і розтерти з сіллю (у пропорції 1:1).

Сховок на балконі

Для зберігання овочів на балконі дерев’яний ящик зсередини викладають полістироловою плиткою, яку закріплюють синтетичною смолою чи дротяними затискачами. Плитка має бути дуже щільно притиснута одна до одної. У ящик кладуть коренеплоди насипом або в поліетиленових мішечках (незакритих).
Аби овочі не перемерзали, полістиролом обкладають весь ящик, у тому числі дно і верхній люк.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий