Здорова земля –  здорова людина

Здорова земля – здорова людина

Розорюючи землю, виснажуючи її, людина бездумно розтрачує безцінний дар природи. За останні більш як 120 років ґрунти України втратили багато гумусу. Якщо у 1890 році ґрунти нинішнього Карлівського району мали 8–10% гумусу, а степ Струкова – навіть 12%, то нині цей показник становить 3–4%, а по області – 3–5%. Баланс гумусу в усіх районах області негативний.

Внаслідок оранки, безмірного використання агрохімікатів земля виснажується, деградується її родючий шар. Вирощені на таких ґрунтах рослини містять шкідливі для здоров’я людей і тварин речовини. Споживання таких продуктів веде до тяжких захворювань людей. Значно «помолодшали» серцево-судинні, ракові захворювання, цукровий діабет, гіпертонія. І одну з основних причин цього медики вбачають у харчуванні людей продуктами, що містять залишки пестицидів, нітратів, різних стимуляторів росту, антибіотиків.
Нині людство все більше усвідомлює, що однією з головних умов збереження здоров’я є безпечне харчування. Їжею для життя називають продукти, вирощені на землі, незабрудненій хімічними речовинами. Саме така земля в ПП «Агроекологія» Шишацького району. Сорок років тому, очоливши тодішній колгосп імені Орджонікідзе, Семен Свиридонович Антонець поставив собі питання: «До яких же пір агровиробники у гонитві за високими показниками будуть труїти людей отрутохімікатами?». Він заборонив застосовувати на полях господарства гербіциди, пестициди, фунгіциди. До цього запровадив обробіток ґрунту без обертання скиби. Дещо пізніше в господарстві відмовились і від застосування синтетичних мінеральних добрив.
Девіз життя Семена Свиридоновича Антонця: «Здорова земля – здорова людина». Додержуючись його, він створив унікальну модель органічного землеробства, засновану на принципі природного відтворення родючості ґрунту, життя людини у гармонії з природою.
Дехто з аграріїв думає, що органічне землеробство – це щось недосяжне, це зниження врожаю, втрата необхідного прибутку. Звісно, простіше засіяти землю соняшником, соєю чи кукурудзою, внісши гербіциди, мінеральні добрива, зібрати і продати врожай, набивши кишені грошима, не думаючи про подальшу долю землі, не цікавлячись, що буде в цій продукції, не піклуючись про здоров’я людей.
Органічне землеробство – це складний процес. Оздоровити землю непросто, як непросто вилікувати тяжку хворобу. Семен Свиридонович створенню живої землі, вирощенню екологічно безпечної продукції, піклуванню про здоров’я людей, збереженню в чистоті навколишнього середовища присвятив своє життя. Його унікальна, подвижницька праця високо оцінена присвоєнням високих звань – Героя Соціалістичної Праці і Героя України. Він – почесний академік НААН України, почесний професор ПДАА, відомий в усьому світі аграрій. За досвідом роботи з органічного землеробства їдуть у Михайлики тисячі людей із багатьох країн світу. У Франції створено фільм про «Агроекологію» – «Локальні рішення глобальних проблем».
Органічне виробництво, згідно з документами Євросоюзу, – це цілісна система господарювання та виробництва харчових продуктів, яка поєднує в собі найкращий досвід з огляду на збереження довкілля, рівень біологічного різноманіття, збереження природних ресурсів, застосування високих стандартів належного утримання сільськогосподарських тварин та метод виробництва, який відповідає певним вимогам до продуктів, виготовлених із застосуванням речовин і процесів природного походження.
Спираючись на ідеї В. В. Докучаєва, В. І. Вернадського, Т. С. Мальцева, С. С. Антонець створив власну модель системи органічного землеробства, основами якої є: поліпшення природної родючості ґрунтів; науково-обґрунтована структура посівних площ, насичених багаторічними бобовими травами до 25–27%; мілкий обробіток ґрунту, що зберігає природну структуру орного шару, не руйнуючи в ньому вертикальну орієнтацію кореневої системи; нагромадження і збереження вологи в ґрунті; внесення органічних добрив; широке застосування багаторічних бобових трав; восьмипільна сівозміна; застосування екологічно безпечних агротехнічних і біоценотичних заходів у технології вирощування сільськогосподарських культур; використання сидератів.
Мілкий обробіток ґрунту. Такий обробіток зберігає ґрунтову вологу – головний лімітуючий фактор землеробства Лісостепу; створює оптимальну щільність ґрунту за рахунок його біологічного рихлення кореневою системою багаторічних трав та біоти; зберігає бульбочкові бактерії, що фіксують атмосферний азот повітря; зменшує забур’яненість поля, зокрема однорічними бур’янами, що проростають із верхнього (0–5 см) шару ґрунту; створює оптимальні умови для життєдіяльності фауни і флори ґрунту; зменшує матеріальні витрати на обробіток землі.
Внесення гною. В господарстві 6 тисяч голів великої рогатої худоби, з них 3 тисячі – дійне стадо. Виробляється близько 72 тисяч тонн гною. Разом із сидератами та пожнивними рештками вноситься 24–26 тонн органічних добрив на 1 га сівозмінної та 100–120 т/га удобреної площі.
Значна роль гною і в збільшенні чисельності дощового черв’яка.
Виробництво компосту. В господарстві з гною виготовляють компост, який отримують з допомогою аератора, що періодично ворушить кагат гною, сприяючи надходженню повітря, підвищуючи температуру до 60–70°С, що стимулює розкладання органічної маси.
Такий компост «дозріває» за 60–65 днів. Він не має вже запаху, це сипуча маса, що містить 50% поживних речовин у легкодоступній формі. У ньому відсутня патогенна мікрофлора, насіння бур’янів втрачає життєздатність, зменшується об’єм гною, є економія на транспорті, зменшується доза внесення (10–15 т/га). Урожайність озимої пшениці збільшується до 35%, зростає вміст білка і клейковини в зерні.
«Зелені» органічні добрива – сидерати. Як сидерати в господарстві висіваються: еспарцет, люцерна, вика яра, гречка, редька олійна, гірчиця, суміш вики ярої з вівсом. Використовують також отаву вико-вівса, падалицю зібраних культур.
За останні 40 років у господарстві вміст гумусу зріс на 0,53–1,57%.
Органічне землеробство – збереження ґрунту, це захист землі, це турбота про Природу, а значить – і про Людину. На землі потрібно господарювати, а не експлуатувати її. Землю потрібно берегти – один із постулатів філософії хлібороба Семена Антонця. «Поставимо на перше місце людину, і тоді у нас будуть і органічне землеробство, і процвітаюча держава», – впевнений Семен Свиридонович Антонець.
Господарювання на Землі в гармонії з Природою зберігає й підвищує родючість ґрунтів, сприяє збереженню довкілля, забезпечує отримання якісних продуктів харчування, поліпшує якість життя людей.

Микола ОПАРА,
кандидат сільськогосподарських наук, професор кафедри землеробства і агрохімії ім. В. І. Сазанова Полтавського державного аграрного університету, заслужений працівник сільського господарства України;
Надія ОПАРА,
кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри безпеки життєдіяльності Полтавського державного
аграрного університету.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий