Здорові дихальні шляхи –  це перш за все здоровий спосіб  життя і здорове харчування

Здорові дихальні шляхи – це перш за все здоровий спосіб життя і здорове харчування

Захворювання бронхолегеневої системи нині входять до п’ятірки основних причин смертності у світі й, за прогнозами фахівців, надалі продовжуватимуть зростати. У структурі захворювань – респіраторна алергія, професійні захворювання легень, легенева гіпертензія, хронічний бронхіт, астма, бронхіальна астма, ХОЗЛи (хронічне обструктивне захворювання легень).
За даними ВООЗ, у 2019 році в світі було зареєстровано близько 300 мільйонів випадків ХОЗЛ. Понад 90% смертей від ХОЗЛ припадає на країни з низьким і середнім рівнем доходу.
За різними оцінками, в Україні від ХОЗЛ потерпає щонайменше 5% населення, а близько 2% смертей українців зумовлено саме цією хворобою.
Додає проблем бронхолегеневій системі й коронавірус.
З огляду на актуальність зазначеної категорії захворювань ми запросили до розмови лікаря-пульмонолога обласної консультативної поліклініки КП «ПОКЛ ім. М.В.Скліфосовського ПОР» Олену КУДРЮ.

– Отже, давайте розпочнемо нашу розмову з характеристики ХОЗЛів.
– Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) є однією з найпоширеніших хронічних респіраторних недуг, яку зазвичай можна попередити і лікувати. Це загальна назва групи недуг. Для ХОЗЛ характерні стійкі респіраторні симптоми та обмеження прохідності дихальних шляхів через патологічні зміни в них або ураження альвеол, що зазвичай спричинено значним негативним впливом шкідливих частинок чи газів. Захворювання істотно обмежує нормальне життя пацієнта через кашель, постійну задишку, що прогресує, та виділення мокротиння.
– Які причини розвитку ХОЗЛ?
– Головна причина розвитку ХОЗЛ – тютюновий дим (у результаті куріння тютюну або вдихання вторинного тютюнового диму). Найбільш уразливими для цієї хвороби в усьому світі є завзяті курці. У таких пацієнтів недуга прогресує удев’ятеро швидше, ніж у тих, хто не курить.
До інших найпоширеніших факторів ризику належать: забруднення атмосферного повітря; забруднення повітря в житлових приміщеннях (наприклад, унаслідок використання твердого палива); наявність пилу, диму й випарів хімічних речовин на робочих місцях.
У деяких випадках ХОЗЛ пов’язані із генетичними чинниками, гіперчутливістю дихальних шляхів, невідповідним розвитком легенів у дитячому віці, тривалим захворюванням на астму.
– Які симптоми та як діагностувати ХОЗЛи?
– ХОЗЛ розвивається повільно і зазвичай проявляється у людей старше 40–50 років. Головні ознаки захворювання: постійна задишка; хронічний кашель; хронічне відкашлювання мокротиння. За наявності факторів ризику ХОЗЛ можна запідозрити у кожної людини.
Стосовно діагностики, то існують різні методи дослідження функцій зовнішнього дихання: спірометрія – цей дихальний тест дає змогу виміряти, який обсяг повітря людина може видихнути за один раз, доклавши максимальне зусилля, і наскільки швидко; плетизмографія (дослідження тонусу дрібних судин і кровотоку в них шляхом реєстрації змін об’єму легень унаслідок кровонаповнення); дослідження дифузійної здатності легень; оцінювання толерантності до фізичного навантаження, яка на пізніх стадіях захворювання знижується (тести з ходьбою, серцево-легеневі навантажувальні тести з використанням бігової доріжки або циклоергометра, моніторинг активності за допомогою акселерометрів чи інших пристроїв). Також для діагностики ХОЗЛ застосовують методи із візуалізацією (рентгенографія органів грудної клітки, комп’ютерна томографія легень з високою роздільною здатністю); пульсоксиметрію і газометрію артеріальної крові (призначають з метою оцінити важкість загострень ХОЗЛ, за хронічної дихальної недостатності); посів мокротиння (чи аспірату з трахеї у заінтубованих пацієнтів).
Окрім того, загальний аналіз крові допоможе перевірити зростання кількості еритроцитів у крові, а ЕКГ та ехокардіографія виявляють ознаки легеневого серця.
– Наскільки складним є лікування ХОЗЛ і що можна порадити як профілактику?
– Хронічне обструктивне захворювання легень невиліковне. Проте наявні лікарські препарати й засоби фізіотерапії можуть полегшити симптоми, підвищити здатність витримувати навантаження і поліпшити якість життя, а також зменшити ризик смерті. Найефективнішим і рентабельним лікуванням ХОЗЛ у курців є відмова від куріння. У деяких пацієнтів позитивний ефект дає призначення інгаляційних кортикостероїдів. На всіх стадіях ХОЗЛ рекомендовано фізичні навантаження. Своєчасна діагностика й правильне лікування дають змогу сповільнити розвиток хвороби. Повністю вилікувати ХОЗЛ неможливо, тому, щоб попередити цю недугу, слід дотримуватися таких рекомендацій: цілком відмовтеся від куріння тютюну та уникайте пасивного куріння; не контактуйте із забрудненим повітрям (як атмосферним, так і у приміщеннях); зробіть щеплення від грипу та пневмококової інфекції (особливо у віці після 65 років і за наявності важких супутніх патологій, наприклад, захворювань серця); дотримуйтеся здорового способу життя.
– Окрім уже розглянутих нами ХОЗЛів, ще є ціла низка хронічних респіраторних захворювань бронхолегеневої системи. Давайте їх охарактеризуємо.
– Хронічні респіраторні захворювання – це хронічні захворювання дихальних шляхів та інших легеневих структур. Найбільш поширені з-поміж них: астма; алергічна бронхіальна астма; професійні захворювання легень; легенева гіпертензія.
Основні фактори ризику появи хронічних респіраторних недуг практично такі самі, як і при ХОЗЛах. Це – куріння; забруднення повітря всередині приміщень; забруднення атмосферного повітря; алергени; професійні чинники. Хоча, скажімо, бронхіальна астма може передаватися спадково, а алергічна бронхіальна астма набувається через алергени. Тож для її лікування перш за все потрібно позбутися впливу алергенів.
Стосовно відновлення легень після ковідної пневмонії, то така недуга лікується методом застосування інгаляторів.
– Ви згадали про користь гімнастики по Стрельниковій для лікування бронхолегеневої системи.
– Дихальну гімнастику А. Н. Стрельникової називають парадоксальною, бо виконується вона всупереч загальноприйнятим правилам, однак має сильний оздоровчий ефект.
Цю гімнастику практикують при гіпертонії, бронхітах, бронхіальній астмі, хронічних бронхітах і пневмонії, хронічних ринітах і гаймориті, грипі, серцевій недостатності, аритмії, остеохондрозі, хворобах голосового апарату. В основі гімнастики 2 головні вправи: нахил і одночасно різкий вдих, зведення рук перед грудьми і активний, гучний вдих. Про видих взагалі не варто думати. Він відбувається плавно, м’яко, тихо під час розслаблення. Звичайно ж ми робимо все навпаки: нахиляючись, – видихаємо, а піднімаючись, – вдихаємо. Рухом допомагаємо диханню. У Стрельникової м’язи рук і грудей не допомагають м’язам, які беруть участьу диханні, і тим доводиться працювати в посиленому режимі. В результаті вони міцніють, при цьому активізується газообмін, і організм прискорено насичується киснем, що благотворно позначається на загальному стані організму.
Як лікування дихальну гімнастику виконують два рази в день по 1500 вдихів, до їжі або через годину-півтори після неї. Як профілактичний засіб гімнастику виконують вранці. Нею навіть можна замінити загальнозміцнюючі фізичні вправи, тому що вона вже сама по собі впливає загальноукріплююче на організм. Увечері ж гімнастика допоможе зняти втому, розслабитися після напруженого дня.
Загалом же профілактика дихальних шляхів – це перш за все здоровий спосіб життя, здорове харчування, відсутність паління та інших шкідливих факторів. Дотримуйтеся цих правил і будьте здорові!

Людмила ДАЦЕНКО.

Поділися:

Добавить комментарий