Зелені скарби Івана Шевеля

Зелені скарби Івана Шевеля

Двадцять п’ять років тому на карті природоохоронних об’єктів Полтавщини, в Кобеляцькому районі, з’явився ботанічний заказник місцевого значення «Драбинівка». Науково-практичну конференцію, присвячену його створенню, становленню і сьогоденню, провели в Бутенківській ОТГ. Засновник заказника відмінник освіти України Іван Михайлович Шевель запросив бажаючих також на екскурсію еколого-просвітницьким туристичним маршрутом.

Вітаючи гостей урочистого зібрання, ідейний натхненник і багаторічний хранитель зелених скарбів ботанічного заказника «Драбинівка» Іван Шевель нагадав історію цієї «перлини». Офіційне її визнання почалося 1990 року, коли за рішенням Бутенківської сільської ради заснували пам’ятку природи місцевого значення. 1992 року рішення про створення ботанічного заказника ухвалила Кобеляцька районна рада, а 27 жовтня 1994 року – Полтавська обласна рада. На згадку про подоланий до цих подій шлях вдома у Михайла Івановича й досі лишилися стоси паперів. Не оббивав би пороги владних кабінетів усіх рівнів, хтозна, яка б доля спіткала унікальну місцину.
Назву «Драбинівка» заказник успадкував від зниклого на цій території невеличкого села. Іван Михайлович ще пам’ятає, як пив із глибоченного драбинівського колодязя воду. З тремтінням у голосі згадує, як, вирушаючи із школярами до квітучого в теплу пору урочища, зупинялись вони біля крайньої хати, щоб наділити гостинцями одиноку бабусю Тетяну Іванівну Кучеренко – буханці хліба, цукерки…
Уже у 1980-х шкільний учитель Іван Шевель розумів, що водить дітей помилуватися справді дивовижною місциною, де можна на свої очі побачити рідкісні рослини. Відтак природною оазою зацікавилися фахівці з профільної кафедри Полтавського педінституту. Згодом до вивчення заказника доєднався Інститут ботаніки Національної академії наук України.
У різні роки «Драбинівку» відвідували доктор біологічних наук, завідувач Міжвідомчої комплексної лабораторії наукових основ заповідної справи НАНУ Тетяна Андрієнко, посланець Корпусу Миру, еколог із США Келлі Френч, професор Берлінського університету Барбара Бош, делегація із міста Зінген, побратима Кобеляк.
На території заказника можна побачити, зокрема, яким багатющим був колись типовий для нашого регіону лучний степ. Загалом же в «Драбинівці» налічується 469 видів рослин, більше половини з яких – лікарські. Тут росте надзвичайно рідкісна трінія Китайбеля, яка занесена до Світового Червоного списку. Де саме її шукати, Іван Михайлович береже в секреті. Раніше про «таємниче» місце знали вони вдвох із, світлої пам’яті, подвижницею заповідної справи України Оленою Байрак. Із занесених до Червоної книги України рослин у «Драбинівці» ростуть брандушка різнобарвна, шафран сітчастий, зозулинець болотний, тюльпан дібровний, ковила волосиста та інші.
На урочистому зібранні з нагоди 25-річчя ботанічного заказника було багато зворушливих моментів: звучало пісенне величання природи в музичних записах Олени Байрак, демонструвалася телевізійна передача «Створені для життя» (журналістка – Аліна Кваша, ОДТРК «Лтава»), в кадрах якої на десять років молодший за себе теперішнього Іван Михайлович Шевель знайомив відвідувачів із драбинівською скарбницею. А скільки тепла випромінювала мить, коли засновник заказника дякував своїй дружині, Катерині Никонорівні, яка вже стільки десятиліть терпляче «мириться» із клопітною справою його життя. Відрадно було спостерігати, з якою довірою сивочолий Іван Михайлович звертається до продовжувачки своєї природоохоронної місії – доньки Вікторії Малимон. Надалі їй, учителю біології місцевої школи, координатору еколого-просвітницької діяльності в ботанічному заказнику «Драбинівка», доведеться бути вже не просто надійною помічницею й однодумницею батька, а його наступницею, зміною.
З вітальними словами до Івана Шевеля на науково-практичній конференції звернулися заступник голови Кобеляцької районної ради Оксана Гордійко, голова Бутенківської ОТГ Микола Скрильник, директор Полтавського еколого-натуралістичного центру учнівської молоді Віталій Бедніна, головний спеціаліст департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації Олександр Гостудим. Як і велів святковий привід, гості вручали грамоти, подарунки, але багато йшлося і про нагальні для заказника справи. Нарешті вдалося отримати «добро» на міністерському рівні на відстоюване Іваном Шевелем розширення території «Драбинівки», отож з 55 гектарів вона збільшується до 120,2 гектара. Що ж до очікуваного підвищення статусу заказника до національного, то в цьому напрямі доведеться продовжувати працю.
Серед планів, на втілення в життя яких Іван Михайлович сподівається уже наступного року, – друге видання (перероблене та доповнене) книги про «Драбинівку»: витрати порівну візьмуть на себе сільська рада та обласний екологічний фонд. Ще одна мрія – створення ботанічного музею у розташованому неподалік Бутенків селі Вишневому. У майбутньому закладі екскурсанти могли б більше дізнатися про історію заказника, переглянути фільми, інші пізнавальні матеріали. Приміщення для задуманої справи є – це будівля колишньої початкової школи. За словами голови Бутенківської ОТГ Миколи Скрильника, за умов спіфінансування реалізувати ідею цілком реально. Тим більше, що позитивний досвід уже набутий. Завдяки перемозі пропозиції Івана Шевеля «Еколого-просвітницький туристичний маршрут ботанічним заказником «Драбинівка» в проекті «Бюджет участі» Полтавської області 2018 року з обласного бюджету вдалося отримати 100 тисяч гривень, інші 50 тисяч додала Бутенківська ОТГ – і на під’їзді до заказника цього літа «виросли» столи з накриттям, поблизу яких відпочивальники можуть залишати автотранспорт та облаштовувати наметове містечко, на самому маршруті встановили чотири чепурні бесідки. Маршрут, на якому десять зупинок, було офіційно відкрито в липні.
Для невеликого товариства тих, хто в «Драбинівці» ще не бував, Іван Михайлович Шевель влаштував екскурсію після конференції. Бадьорий, говіркий, ішов так, ніби й забув про біль у хворих ногах, про поважні свої літа. «Хоч подихаєте», – втішав втомлених попутників.
Ясна річ, глибока осінь безслідно заховала в жовтих, пожухлих обіймах красу, яка панує тут на зупинках «Первоцвіти», «Тюльпановий спуск», «Серед степового різнотрав’я» в інші сезони. На все свій час. Але було, чим помилуватися в унікальному куточку природи й в останні дні жовтня: височенний, розкуйовджений понад тихим Кобелячком очерет, білі цятки лебедів на сірому плесі, підсвічені червоними відблисками глоду й шипшини схили урочища, ніжна зелень диких маслин, синя задума тернів…

Вікторія КОРНЄВА
“Зоря Полтавщини”

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий