“Земля” та інші кіношедеври

“Земля” та інші кіношедеври

На території Полтавської області загалом створено близько 50 художніх фільмів

Припсільські краєвиди в кадрі й за кадром

Знамениту картину «Земля» режисер Олександр Довженко знімав у Яреськах Шишацького району майже 90 років тому, в 1929-му. Видатні кіномитці світу визнали фільм однією із кращих кінострічок усіх часів і народів.
Яреськівська природа надихнула відомого режисера відзняти епізоди фільмів 1930-х років «Щорс» та «Іван».
Там же, в Яреськах, а також на території музею-садиби Миколи Гоголя у Гоголевому того ж району через півстоліття, в 1983-му, створять і фільм-фантазію «Вечори на хуторі біля Диканьки».
Кінокомедію «Максим Перепелиця» про веселого, здатного на різні витівки хлопця, якого односельці проводжають на службу в армію, знімали в 1955 році у Савинцях Миргородського району.
Кіношники квартирували у місцевих селян. Село, де в ті часи не скрізь була проведена електрика, засяяло від світла прожекторів – для мешканців то було свято. У виконавця головної ролі – прекрасного актора Леоніда Бикова закохалося півсела. До хати, де жив Биков, вечорами сходилася місцева молодь. Артист любив пожартувати, потанцювати. Епізод, коли жартівник зірвав з чужої клумби квіти для дівчини і втікав від розлюченої бабусі, був імпровізацією і вдало доповнив картину.
У Савинцях знімали і фільм-спектакль за твором Панаса Мирного «Лимерівна», стрічку з післявоєнного колгоспного життя «Щедре літо», «Партизанську іскру» про подвиг українських партизанів у роки Великої Вітчизняної війни за сценарієм Олеся Гончара.
У Кременчуці в 1958 році відзняли епізоди чорно-білої драми виробництва Одеської кіностудії «Два Федори» з Василем Шукшиним у головній ролі.
Того ж року в Лубнах знімальна група кіностудії імені Олександра Довженка на чолі з відомим режисером Сергієм Параджановим створила широкоформатну кінострічку «Перший хлопець» – історію кмітливого вчорашнього солдата, котрий заходився будувати в рідному селі стадіон. Сценарій написали лубенські письменники Віктор Безорудько і Павло Лубенський.

Диканські соняшники надихнули італійців

Зйомки однієї з найпопулярніших радянських музичних комедій «Весілля в Малинівці», володарки багатьох кінопремій, відбувалися у 1966-му в селі Хорішки Лубенського району. Кіномитцям сподобалася садиба середини ХІХ століття поміщика Щербатова. Під час створення фільму в колишньому маєтку була школа, тому знімали не в самому колишньому панському домі, а в прибудованих декораціях, але в кадри увійшли і сам палац, і місцевість біля нього. Навчальний процес все одно був порушений, бо діти втікали з уроків, щоб подивитися, як знімається кіно. З Ленінграда (стрічку створювали на кіностудії «Ленфільм») привезли статуї левів, які встановили біля парадного входу. Майже все село було задіяне в масових сценах. Найбільшим «попитом» користувалися жителі, які приходили з домашньою живністю, котра теж потрапляла в кадр. Нерідко мешканці кіношної Малинівки підказували, як поставити той чи інший епізод, щоб вийшло вдало і з місцевим колоритом.
Була й романтична історія, що закінчилася справжнім весіллям. Місцевий парубок щодня приходив подивитися на знімальний майданчик – йому сподобалась дівчина – водій головного режисера. Після закінчення зйомок закоханий хлопець поїхав із нею, і пара одружилася.
Влітку 1969 року зірка світового кіно Софі Лорен приїхала на Полтавщину взяти участь у зйомках спільної радянсько-італійської картини «Соняшники».
Спочатку фільм хотіли назвати інакше. Побачивши безкраї золоті поля біля села Чернечий Яр Диканського району, якими йде італійська красуня, що за сценарієм шукає зниклого на війні коханого, режисер змінив назву картини. Місцеві жителі згадували, що італійці встановили вагончик біля млина і жили в ньому.
Ще одну спільну роботу з італійськими кінематографістами – воєнну драму «Вони йшли на Схід» – знімали у Полтаві та навколишніх селах Гора, Нижні Млини (за деякими даними, в картину увійшли ще й краєвиди диканського краю). Для участі в фільмі прилетів Пітер Фальк – американський актор, відомий роллю знаменитого детектива Коломбо.
У 1971 році в Красногорівці Великобагачанського району, на мальовничих луках та біля річки, тривала робота над комедійною стрічкою кіностудії імені Олександра Довженка «Пропала грамота» за ранніми творами Миколи Гоголя. Місцеві жителі знімалися в масовках і ролях другого плану – козаків-запорожців, дівчат і навіть відьмочок. За масовку платили по 3 карбованці за день.
Історичний фільм-драма «Голод-33» за повістю уродженця Лубенського району Василя Барки «Жовтий князь» був частково знятий у 1991 році митцями кіностудії імені Олександра Довженка у селі Худоліївка Семенівського району.

На екрані – міста України

Багато інших відомих художніх фільмів знімали на території України. Приміром, в Одесі – комедію «Смугастий рейс» і дитячий серіал «Пригоди Електроніка», у Харкові – пригодницьку стрічку «Стара фортеця», мелодраму «Самотня жінка бажає познайомитись», фільм про автогонщиків «Швидкість».
Чернігівщина стала місцем зйомок «Вія» за мотивами твору Миколи Гоголя, батальні сцени для екранізації «Війни і миру» Льва Толстого створені на Закарпатті, львівські палаци й вулички можна побачити у фільмі «Д»Артаньян і три мушкетери» (деякі сцени відзняті також в Одесі) та комедії «Старики-розбійники».
Промислові пейзажі Запоріжжя сподобались творцям картини «Весна на Зарічній вулиці». Краєвиди Києва потрапили в кадри культової класики «За двома зайцями». Багато фільмів про море знято в Криму, зокрема «Червоні вітрила», «Акваланги на дні», «Біле сонце пустелі», «В пошуках капітана Гранта», «Десять негренят», «Людина-амфібія».
Створено в Україні і безліч сучасних телесеріалів.
І, звісно, знамениті фільми, створені кінематографістами України, переглядають любителі кіно різних поколінь – «Тіні забутих предків», «Білий птах з чорною ознакою», «В бій ідуть лише «старики», «Камінний хрест», «Криниця для спраглих»…

Підготувала Ганна ЯЛОВЕГІНА.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий