Жимолость – у кожен сад

Жимолость – у кожен сад

Коли у дитинстві мама ставила на стіл піалу з першою стиглою суницею із домашньої грядки, це означало, що настало справжнє літо. Але початок літнього сезону можна прискорити, посадивши в себе на ділянці кілька саджанців жимолості. Ця ягода достигає на 10 днів раніше за суницю.

Що ж то за ягода така?

Чагарник, що навесні вкривається кетягами квітів із медовим ароматом, неїстівні “вовчі” ягоди й смачні невеликі плоди синього чи фіолетового забарвлення – все це про жимолость. У природі нараховується близько 200 диких видів цієї ягідної рослини й кілька десятків сортів їстівного різновиду.
Жимолость – це кущ заввишки до 1 метра, на якому після цвітіння достигають темні ягоди дивовижної форми. Вони надзвичайно корисні через високу концентрацію в них вітамінів і мінералів. Так, вітаміну С у плодах жимолості більше, ніж у лимоні чи суниці. Багато в них і вітамінів групи В, а калію більше, ніж у жимолості, міститься тільки в брусниці. Якщо в раціоні не вистачає міді, кремнію чи йоду, треба посадити на присадибній ділянці жимолость і регулярно ласувати її ягодами заради здоров’я.

Найкращі саджанці й строки садіння

Оскільки в наших краях жимолость належить до екзотів, знайти якісні саджанці не так просто. Їх вирощують у приватних розплідниках і продають на садових ярмарках. Найкращими можна вважати дворічні саджанці заввишки більше 30 см із добре розвиненою кореневою системою. Раджу купувати ті, на яких пагони до осені вже встигли здерев’яніти як мінімум на 10 см від прикореневої зони. Якщо буде вибір між саджанцями в горщиках і з відкритим корінням, беріть краще ті, що у вазонах, – такі приживаються значно краще.
Оптимальні строки висаджування жимолості – рання весна, до пробудження бруньок, і період із кінця серпня до перших заморозків. Рослини віддають перевагу добре освітленим ділянкам із нейтральним чи кислуватим родючим грунтом.
Глибина посадкових ям – 50 см, діаметр – близько 60 см. Їх необхідно заповнити землею із верхнього шару, додавши в неї (із розрахунку на одну яму) по 12–14 кг компосту, до 80 г подвійного суперфосфату, до 50 г сульфату калію, 1 кг деревного попелу. Для спушування надто щільного важкого грунту бажано підмішати в нього трохи торфу чи піску.
Саджанці із відкритими коренями перед садінням треба занурити в глиняну бовтанку для знезараження. Рослини треба висаджувати на 10 см глибше, ніж вони росли до того.

Календар підживлень

Протягом перших двох років після садіння за умови, що грунт був добре підживлений, ніякі добрива в нього можна не вносити – жимолость і так добре почуватиметься і розвиватиметься. А от на третій рік під осіннє перекопування грунту один раз на три сезони треба буде вносити перепрілий гній чи компост із розрахунку 8–10 кг на 1 м2, а також 20 г подвійного суперфосфату й 20 г калійної солі чи сульфату калію. Мінеральними добривами молоді рослини треба буде підгодовувати щосезону.
Навесні, під час масового розпускання бруньок, жимолость треба підживлювати азотними добривами (30 г аміачної селітри чи 20 г сечовини на 1 м2).
Додатково в середині червня бажано вносити 10 г аміачної селітри, по 15 г подвійного суперфосфату й сірчанокислого калію із розрахунку на 1 м2. Робити це слід одночасно із поливом.
Корені жимолості залягають дуже близько до грунтової поверхні, тому підпушувати грунт під нею треба дуже обережно. Зекономити час догляду за рослинами й мінімізувати вірогідність пошкодження коренів граблями чи лопатою допоможе мульча. Розстелена під рослинами солома чи торф не даватимуть бур’янам проростати, а також утримуватимуть у землі живильну вологу.
Протягом 5 перших років вегетації укорочувати гілки жимолості не можна, адже на них формуватиметься значна частина урожаю. Догляд за кроною полягатиме у видаленні поламаних, засохлих пагонів і тих, що ростуть усередину, загущуючи її. Омолоджуюче обрізування треба буде проводити регулярно, починаючи із 6–7 років. До речі, у повну силу плодоношення рослини вступають на 7–8-й роки вегетації, а до того дуже повільно ростуть. У дорослому віці жимолость – заввишки до 2 м і приблизно з таким діаметром крони. Число скелетних гілок – від 5 до 12.

Марія ПРИХОДЬКО.

Поділися:

Добавить комментарий