Життя прожити – не поле перейти

Семен Свиридонович Антонець – талановитий керівник та організатор аграрного виробництва планетарного масштабу. Він уособлює вченого-новатора, який широко впроваджував у виробництво результати досліджень та спостережень, науковий та передовий досвід. Зараз добре відоме світу його дітище, приватне підприємство «Агроекологія», та розроблена система органічного землеробства.
А в дитинстві Сеня мріяв стати моряком, капітаном корабля, і якби це сталося, ми впевнені, що став би він капітаном, а знаючи інтелект і характер, переконані, що він став би адміралом флоту! Але з різних причин цього не сталося, і поїхав молодий мрійник на Батьківщину з твердим наміром робити кращим життя земляків на рідній землі. Він поставив собі за мету: на колгоспній роботі досягти рівня авторитету капітана корабля. І мрію він проніс через життя, наполегливо працюючи і навчаючись. Ставши свого часу наймолодшим головою колгоспу (у 29 років!), майже капітаном аграрного корабля, Семен Свиридонович вивів два кораблі – занедбані колгоспи – у широкий фарватер добробуту і процвітання.
Його мудрості не було меж, це добре відомий факт. Протягом його керівництва у господарстві «Агроекологія» побували і академіки, й президенти та прем’єр-міністри. Слухали, але не дослухалися до порад вченого-аграрія, кивали головами, а після смачного обіду, дорогою до Києва у автомобілях преміум-класу, у дрімоті, все забували… А якби дослухалися до мудрого керівника успішного господарства, зараз Україна могла б бути зовсім іншою.
Однією з тез, які пропонував Семен Свиридонович керівництву, була теза про те, що під час реорганізації аграрних підприємств на початку незалежності нашої країни не варто скасовувати планів, завдань, держзобов’язань і держзамовлень, гарантій закупівлі тваринницької продукції. Ферми були б не тільки збережені, але й реконструйовані, і села збереглися б, а люди досягли б омріяного добробуту.
З приводу продажу землі у Семена Свиридоновича також були свої міркування. Він говорив, що земля дана Богом і належить прийдешнім поколінням. І правильно було б, щоб Державний земельний банк викупив землю і передавав землекористувачам на правах оренди. Вона була б доглянута, давала урожай, відповідно – сплачувалися б податки. Тобто доходи ці поповнювали б не чиїсь кишені, а державний бюджет. Це був би дієвий ринок землі і обіг, а не скупка та перепродаж і спекуляції.
Науковець вважав, що при розпаюванні землі краще не виділяти паї в натурі, так як при нинішньому положенні багато полів «порвані паями», що погіршує використання в основному масиві та створює проблеми і фрагментарні черезполосиці.
Дві істини сповідував Семен Свиридонович: створення добробуту людини та органічне землеробство як база для створення достатку людей. Інновації (наукові матеріали, передовий досвід, власні думки і дослідження) та дисципліна (слова «Семен сказав» – були законом), повага до людей і Природи.
До впроваджень у виробництво, як говорив Семен Антонець, повинен бути науково-обґрунтований підхід, і багато з них – це результат постійного навчання та самоосвіти.
У господарствах, де працював Семен Свиридонович, впровадження новацій було також постійним процесом. А самі інновації завжди були передовими, забезпечуючи підвищення рівня виробництва та доходності як у фінансовому, так і в культурному сенсі. Він вважав, що головне у впровадженні інновацій – говорити людям правду і обов’язково виконувати обіцяне, коли матеріальна зацікавленість виконує роль контролю технологічного процесу.
Його пошуки, наприклад, по підвищенню рентабельності тваринництва, і особливо свинарства, актуальні навіть сьогодні. Аналізуючи недоліки у виробництві свинини, вчений окреслив систему заходів по підвищенню продуктивності, основою яких був потоковий метод утримання свиней. Це впровадження дозволило господарству виконувати плани з реалізації продукції і отримувати унікально високу ефективність.
Влітку у більшості господарств корів годували виключно зеленою масою, внаслідок чого мали молоко низької якості і постійно хворих тварин через розлади травлення. У зв’язку з цим Семен Антонець впровадив небачений на той час метод підвищення продуктивності корів – балансування раціону за сухою речовиною. В літній період худобі почали згодовувати сіно та прив’ялену зелену масу. Було миттєво впроваджено у виробництво рекомендації академіка Григорія Богданова, який сказав на обласній нараді «…якщо ти накосив зеленої маси худобі й кидаєш у ясла, то кинь туди соломину (перемішай з соломою)».
З метою підвищення рентабельності тваринництва у господарстві зосередилися на розведенні великої рогатої худоби: вирощуванні теличок й інтенсивній відгодівлі бичків, на що держава робила акцент. Були впроваджені стимули для збільшення виробництва яловичини. Ввели додаткову оплату працівникам не тільки за приріст, а й за здану худобу високих вагових кондицій.
Почуте з вуст Семена Свиридоновича часто не вкладалося у навчальні матеріали підручників чи практику більшості агрономів. Наприклад, були поля, на яких після дощів почала рясно сходити щириця, і з точки зору пересічного агронома, це бур’ян, який необхідно швидко знищити. Але Семен Свиридонович не намагався відмовлятися від можливостей, подарованих природою, і вважав, що «дикий» родич популярного у світі культурного амаранту цілком може стати чудовим кормом або сидератом. Семен Антонець вважав, що у господарстві повинно цінуватися не лише те, що можна покласти в комори чи в ясла худобі, а й те, що годуватиме землю.
Багато інновацій впроваджувались на межі ризику. Вперше впроваджено післясходове боронування цукрових буряків з метою знищення бур’янів у стадії ниточки. Боронували впоперек рядків, і поле ставало чорним. Не у кожного витримували нерви при баченні такого поля, але на наступний день вже було інше відношення до прийому – і буряки були чисті, і густота була достатня для формування доброго урожаю.
В «Агроекології» повністю перейшли на посів озимої пшениці в кінці оптимальних строків, не збільшуючи рекомендовані норми висіву насіння, а навпаки – зменшуючи. У цьому випадку зменшується пошкодження рослин в осінній період злаковими мухами, попелицями, цикадками і різними хворобами. При зменшених нормах висіву збільшується площа живлення рослин, краще забезпечення вологою, формується більш вагоме зерно і високий урожай. Цьому сприяє також зменшення пошкоджених рослин вірусними хворобами і борошнистою росою у весняно-літній період, а у випадку весняно-літньої посухи рослини менше відчувають нестачу вологи.
Завдання по отриманню запланованого урожаю озимої пшениці у господарстві також вирішувалось і вирішується зараз завдяки використанню кращих попередників (багаторічні бобові трави, сидеральні і зайняті пари, зернобобові культури, в окремих випадках ріпак та кукурудза на силос), елітний посівний матеріал, посів в кінці оптимальних строків та використання нижніх порогів норм висіву. Указаний технологічний ланцюг забезпечує також і оптимізацію фітосанітарного стану посівів.
На рахунку Семена Антонця 18 наукових розробок, які впроваджені у виробництво і захищені патентами України.
Учений вважав, що впровадження нового повинно приносити винагороду, у цьому випадку працівники стають співучасниками загальної справи. В організаційній роботі з працівниками господарства обговорювалися не тільки принципи організаційної роботи, а й норми стимулювання праці. Оплата праці складалася з двох частин: нормативної (рекомендованої профспілками, виробничими управліннями) і додаткової (премії і додаткові виплати). Семен Свиридонович впровадив стимулювання від продукції, отриманої понад план, коли ділиться та частка врожаю чи надоїв, яка перевищує запланований рівень. У результаті організаційної роботи колгосп імені Орджонікідзе у 1989 році досяг показників виробництва сільськогосподарської продукції на рівні розвинутих країн Європи, а на оплату праці господарство витрачало 48% грошових надходжень.
Лише за перший рік роботи Семена Антонця головою колгоспу на кінець року, після того, як розрахувалися з трудоднями і видали додаткову оплату праці, на рахунках господарства мали більше мільйона карбованців. Тоді як ще рік тому, коли він прийняв господарство, на рахунках підприємства було лише 42 тисячі карбованців.
З часом у тваринництві постало питання модернізації молочної галузі – боксового утримання корів, будівництва доїльних залів.
З перших днів роботи в колективі керівник мав велику повагу до людей. Прагнення робити добро людям стало аксіомою його життя. У своїй роботі він намагався досягти кращих виробничих показників, створював комфортні умови праці, завжди знаходив шляхи справедливості, особливо – в оплаті праці. Він вважав, що для ефективної роботи дуже важливо покликати людей у державну справу і зацікавити, коли працівник відчуває на собі свідомий обов’язок за справи державної, всенародної ваги.
Немов другою дитиною, Семен Свиридонович опікувався органічним землеробством, розробкою теоретичних і практичних основ, йому він присвятив більш ніж пів віку свого життя. Він був глибоко впевнений, що достаток і щасливе життя людей може настати тільки через споживання продуктів без отрутохімікатів і у здоровому для життя середовищі.
Одним із перших нововведень в цьому плані був ґрунтозахисний поверхневий безвідвальний обробіток ґрунту. Перший виробничий досвід у господарстві був у 1975 році, коли за допомогою дискової борони і культиватора підготували поля під посів озимих культур. З 1979 року господарство відмовилось від застосування отрутохімікатів на полях, а з 1980 року не вносить мінеральних добрив. З 1997 року в ПП «Агроекологія» запроваджено ґрунтозахисне органічне землеробство на всіх орендованих землях.
Характеризуючи досягнення підприємства, вчений-ґрунтознавець, професор Національного аграрного університету (нині – Національний університет біоресурсів і природокористування України) М.К. Шикула писав: «Те, що робиться в «Агроекології», явище в нашій державі унікальне. Річ не в тому, що застосовується поверхневий обробіток ґрунту (таке нині побачиш у багатьох господарствах), а передусім у тому, що тут створена принципово нова для України наукова система мінімального втручання людини у природні ґрунтові структури, яка захищає і оберігає родючі українські чорноземи від переродження і виснаження… В «Агроекології», не вносячи в ґрунт мінеральних добрив, не застосовуючи жодних агрохімікатів, вирощують екологічно чисту продукцію. Автором унікальної нетрадиційної системи землеробства є відомий аграрій, засновник ПП «Агроекологія», Герой Соціалістичної Праці, Герой України, почесний академік НААН України Семен Свиридонович Антонець, який, здійснивши синтез багатьох ідей, успішно реалізував на практиці…».
Впроваджуючи органічне виробництво, для відродження родючості земель вносили перегній, сіяли багаторічні бобові трави і сидеральні культури. Тепер і на схилах постійно ростуть багаторічні трави, утворюючи сівозміну зернових і круп’яних культур, йде природне відтворення родючості ґрунту, його унікальна ревіталізація, збереження для прийдешніх поколінь.
Проблему ущільнення ґрунту вирішують коріння багаторічних бобових трав (еспарцету і люцерни), дощові черв’яки, а також коренева система культур, яка відмирає у ґрунті після збирання урожаю.
За переконанням Семена Свиридоновича, органічне землеробство моделює природні процеси відтворення родючості ґрунту, що сприяє збільшенню кількості органічної речовини, запобігає руйнуванню мікроканалів, утворених коренями рослин, які відмерли, та ґрунтовою біотою, зберігає капілярність, збільшує мікробіологічну активність ґрунту за рахунок збереження аеробної та анаеробної мікробіоти, підвищує буферність і інші показники сталої біокостної системи.
Наш учитель був глибоко впевнений, що найважливіше – це любити ґрунт. Адже все здоров’я людського організму закладено в основі харчового ланцюга в родючому ґрунті. Потрібно не вбивати біоту зайвим ґрунтообробітком і зайвими міндобривами й пестицидами, коли без цього втручання рослини отримують більше потрібної поживи від біоти й дотягуються до вологи. Семен Свиридонович вважав за необхідність знати не тільки грамоту, а й розуміти природні процеси життя рослинного і тваринного світу та ґрунту. Адже саме від того, на скільки в ґрунті середовище сприятливе для мікроорганізмів, і залежить доступність елементів живлення для культурної рослини. Він усвідомлював, що для рослин провідником поживних речовин є біота – живі організми яких В. Вернадський назвав живою речовиною, і їх потрібно годувати. А найкращим кормом для біоти є рослини і рослинні рештки. Тільки рослини засвоюють і акумулюють енергію Сонця, трансформуючи і перетворюючи в органічну речовину, тому поля ПП «Агроекології» постійно покриті зеленню. Отже, в основу розвитку людства слід ставити системи збереження і виробництва ґрунту. Нам треба усвідомити, що технології для рослин – це сьогодні, а технології для ґрунту – це завтра, як стійкість і адаптація та протистояння викликам геологічних і кліматичних змін.
Семен Свиридонович говорив: «Мета мого життя – щоб тут був заповідник, а на Михайликівській землі більше ніколи не використовували жодної отрути. Я бачу величезну потребу в тому, щоб кожна країна світу мала подібні заповідні території і вирощувала органічну продукцію для потреб свого населення».
«Ідеологія гармонійного з навколишнім середовищем землеробства базується на законах природи. До землі треба ставитися як до матері – з любов’ю, розумінням і турботою, щоб вона віддячувала щедрими врожаями».
Учитель говорив, якщо скласти список факторів, що впливають на органічне (і не тільки) землеробство, – земля, волога, техніка, кліматичні умови тощо, то на першому місці за своїм значенням буде волога. І особливо це актуально зараз, бо за найбільш імовірного сценарію міжурядової групи експертів ООН із питань змін клімату у найближчі 50 років клімат України буде ставати все більш сухим. Тому органічне землеробство вони рекомендують як основну систему ведення сільськогосподарського виробництва, яка впливає на збільшення декарбонізації атмосфери, зменшення втрат вологи, отримання екологічно безпечної продукції для харчування людини, збереження і навіть підвищення родючості ґрунту, захист його від ерозії та зменшення опустелювання території. Тож майбутнє – за ідеями та досвідом Семена Антонця, а нам потрібно більш ширше пропагувати надбання відомого аграрія в усьому світі.
Тільки в останні роки трендом екологічної політики країн Європи стало «вуглецеве землеробство», включаючи сертифікацію вуглецевими сертифікатами з боку структур ЄС (наприклад, за безплужний обробіток 1 сертифікат за 1 га), а Семен Антонець в комплексі заходів сформував гіпервуглецеве землеробство еталонного зразка майбутнього, ще у 70–80-х роках минулого століття, та забезпечив секверстрацію (акумуляцію) у кожному гектарі вуглецевих сполук в еквіваленті десятків тонн антрациту в одному гектарі орних земель.
Органічне землеробство, маючи унікальну здатність поглинати залишок СО2 у ґрунтовому комплексі, по системі С. Антонця визначає ґрунт не тільки як союзника клімату, а як головний елемент спроможності людства домагатися недопущення негативних кліматичних змін, як порятунок планетарного масштабу.
Наукова і виробнича діяльність Семена Свиридоновича – це виробнича енциклопедія для студентів, спеціалістів і керівників аграрних підприємств. Завдання вчених – узагальнити, зберегти і поширити досвід ПП «Агроекологія», підвести під нього теоретичну базу, щоб ним могли скористатися всі, хто працює або мріє працювати в галузі органічного землеробства.
Сьогодні вже можна сказати, що посіяне Семеном Свиридоновичем насіння дає сходи і добрий урожай.
Шеф (так ми між собою називали Семена Свиридоновича) був упевнений, що навіть сучасний рівень розвитку науки й техніки дозволяє вирішити проблему виробництва екологічно безпечних для людини продуктів харчування. Семен Антонець створив модель системи органічного землеробства, рекомендував технологічні шляхи вирішення проблеми, основою яких є знання та патріотизм виконавців.
За великим рахунком, екологізація землеробства визначає інтелект нації, оскільки харчування екологічно безпечними продуктами і проживання людей в екологічно безпечному природному середовищі значною мірою впливає на інтелект людини, розумові здібності і спроможність майбутніх поколінь.
Через призму здоров’я людей Семен Свиридонович і розглядав необхідність широкого впровадження системи органічного землеробства. У виробництві сільськогосподарської продукції, як і в лікуванні людей, на першому місці повинна стояти турбота про здоров’я людини. В пріоритеті повинні бути почуття доброти і навіть любові до людини. Він був глибоко впевнений, що необхідно відмовитися від нині поширеного процесу існування за рахунок майбутніх поколінь і передати землю нащадкам оздоровленою, родючою, придатною до щасливого життя.
«Поставте на перше місце людину – тоді в нас будуть і органічне землеробство, і процвітаюча здорова держава», – говорив Семен Свиридонович. Це було кредо його життя, суть філософії органічного землеробства, кредо мудреця, який проповідував вічну істину існування Людини. «До землі – як до матері, і вона віддячить», – споконвічна істина існування людини.
Теорія і практика указаної системи землеробства і нині викликає повагу у зв’язку зі збереженням земель і розширенням асортименту екологічно безпечних продуктів харчування, а сповна вона буде оцінена вдячними нащадками. Це кредит знань і досвіду майбутнім поколінням.
Семена Антонця вчені світу називають пророком сучасного землеробства, подвижником збереження біосфери планети і здоров’я людини, який дивився у майбутнє, який вчив, як треба по-новому господарювати, щоб наші майбутні покоління були щасливими.
Попри всі негаразди, сьогодні на чолі з Антоніною Семенівною Антонець та Глібом Віталійовичем Лук’яненком ПП «Агроекологія» Миргородського району Полтавської області успішно працює в напрямку виробництва органічної продукції, отримуючи відповідні міжнародні сертифікати, реалізовує продукцію, поглиблює наукові дослідження, накопичує багатий досвід роботи з землею, як із живим організмом, наслідуючи вчення С. Антонця, В. Вернадського, В. Докучаєва та інших вчених. Створено міжнародний екологічний центр для передачі й вивчення досвіду органічного землеробства.
Понад півстолітня практика підприємства доводить, що модель системи органічного землеробства, яка базується на вдосконаленому поверхневому обробітку ґрунту, відмові від застосування агрохімікатів, упровадженні цілеспрямованих заходів щодо підвищення родючості ґрунту (вирощування багаторічних бобових трав, однорічних зернобобових культур, сидератів та внесення перегною), застосуванні сучасних машин і механізмів дає можливість щороку отримувати гідні врожаї екологічно безпечних для здоров’я людини продуктів харчування і сировини, виробляти тисячі тонн продукції тваринництва, сприяє збереженню та підвищенню родючості ґрунту і є основою сталого розвитку аграрного виробництва.
Семен Свиридонович – непересічна особистість, тому що далеко не всім випадає особлива доля нового пізнання земних явищ і вселюдських життєвих процесів. Система органічного землеробства, розроблена Семеном Свиридоновичем Антонцем, відома не лише в Україні, а й у всьому цивілізованому світі як широкомасштабний багаторічний експеримент суто природного вдосконалення аграрного виробництва.
«Вже немає шефа – полетів на небо.
Наче птах крилатий у небесний рай».
Ми впевнені, що за земні діла, які він робив для людей і Природи, Господь Бог визначив йому місце в раю, бо інакше бути не може, такі люди помазані ним і заслуговують на вічний слід на Землі.
Тож знімемо капелюха і вклонімося земним справам і пам’яті великого українця, хлібороба Семена Антонця, який своє життя поклав на вівтар науки і суспільства.

Віктор ПИСАРЕНКО, доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України.
Григорій ШАРИЙ, доктор економічних наук, професор, голова громадської спілки «Полтавське товариство сільського господарства».
Віктор САМОРОДОВ, доцент, заслужений винахідник України, почесний академік НААН України.