Жнива – перший підсумок хліборобського року

Жнива – перший підсумок хліборобського року

Кажуть, що протягом року хлібороби працюють на один місяць літа. Жнива – це найвідповідальніший і найспекотніший період у повному значенні цього слова. Як зазначають метеорологи, з 3 по 10 липня світ пережив найспекотніший тиждень. Саме в цей час розпочали жнивувати хлібороби СК «Радянський», що в Кобеляцькому краї.

Керівник господарства Микола АНДРІЄНКО розповідає:
– Хлібороби, люди, які щодня працюють на землі, знають ціну кожній зернині, кожному погожому дню. Увага до хлібного поля постійна: чи зійшло зерно, чи кущиться, як перезимувало, як викидає колос, наливається, дозріває, половіє. А коли нива зазолотиться – рахують кожен день, щоб вчасно розпочати збирання.
Та цьогоріч у плани втрутилася погода: через високу температуру посіви буквально «згоріли». За три дні вологість з 22–30 відсотків знизилася до 12–15 відсотків. І така ситуація характерна для всіх груп дозрівання. Це був сигнал хліборобам до дій.
2 липня зробили пробний виїзд, провели налаштування комбайнів. 4 липня приступили до обмолоту озимої пшениці, але темпів не вдалося набрати, бо наступного дня пішов дощ. Задощило аж на чотири дні. Погода була не на нашу користь: вийде сонце і знову моросить… Жнива значно розтяглися в часі: зазвичай завершували збирати до Петра й Павла, а цього року – 16 липня.
У підсумку виявилося, що на повну працювали лиш п’ять днів, а в інші – то півдня, то лише кілька годин… Та жнива, можна сказати, вже стали історією: ранні зернові й зернобобові культури зібрано й можна зробити попередні підсумки.
Урожай зібрано на 711 гектарах, вал зерна склав 3435 тонн при середній врожайності 47,86 центнера з гектара. Найбільші площі, як завжди, займала пшениця – 651 гектар. У середньому зібрали по 50,16 центнера з гектара, але в розрізі полів урожай дуже різниться. Справа в тому, що на окремих полях не випало жодного дощу, звісно, там і віддача найнижча. Інша справа там, де попередниками були багаторічні трави й зернобобові, а ще краща ситуація там, де були внесені органічні добрива. У загальному урожайність озимої пшениці коливається від 32 до 70 центнерів з гектара. А вже згадані дощі не лише коригували графік збирання, а й вплинули на якість зерна: близько 20 відсотків – 2 класу, 30 відсотків – 3 класу, половина – 4 класу.
Озимий ріпак виростили на 299 гектарах при врожайності 20,4 центнера з гектара. Також у сівозміні були невеликі площі ячменю, озимого жита, гороху, вівса, суміші.
По закінченню жнив комбайнери розпочали обмолот зернових на присадибних ділянках пайовиків та працівників кооперативу. Паралельно йде підготовка ґрунту під урожай 2024 року. Вносимо органічні добрива, працюємо над відновленням родючості землі. Заготовили 680 тонн січки соломи для тваринницької галузі, завезли грубі корми пайовикам і працівникам, які мають підсобні господарства.
Так сталося, що разом з жнивами співпала в часі заготівля сіна з третього укосу багаторічних трав. Уже заготовлено 450 тонн сіна як з природніх трав, так і багаторічних. Надбали в зимовий запас і сінаж. Роботи продовжуються. Попереду – заготівля сіна з четвертого укосу люцерни та силосу з кукурудзи для потреб тваринництва, підготовка до збирання пізніх культур, інші виробничі питання.
У непростий час живемо, працюємо. Та дякуючи Всевишньому й хліборобам, виростили й зібрали урожай, отримали хороші результати.
Зичу всім, хто працює на землі, хто боронить країну, навчає, лікує, трудиться в інших сферах, – міцного здоров’я, миру, перемоги!

Записала журналіст Наталя ПУЗИНА.
Фото Олега РЕШЕТИЛА.

Поділися:

Добавить комментарий