«Підкажіть, будь ласка, чи має лікувальні властивості кизильник».
Т.Ф.ЗАЙЦЕВ.
Кизильник чорноплодий (кизильник черноплодный; Cotoneaster melanocarpa) – невеликий (80–200 сантиметрів заввишки) кущ родини розових. Листки чергові, яйцевидні або еліптичні, цілокраї, на верхівці округлі, тупі; зверху темно-зелені, розсіяно-волосисті; зісподу – густо-білоповстисті. Квітки двостатеві, правильні, п’ятипелюсткові, по 15 у китице- або щитковидних суцвіттях; пелюстки округлі, 3–4 міліметри завдовжки, білі, наприкінці цвітіння блідо-рожеві. Плоди несправжні (яблуковидні), яйцевиднокулясті, 6–7 міліметри у діаметрі, чорні, з білуватою поволокою. Цвіте у травні – червні.
Кизильник чорноплодий росте розсіяно майже по всій території України (крім Криму) на кам’янистих схилах, серед чагарників.
Для лікарських потреб використовують траву (пагінці разом з листям) і плоди. Заготовляють траву під час цвітіння рослини. Плоди вживають свіжими. Рослина неофіцинальна.
Листя рослини містить флавоноїди, глікозид, аскорбінову кислоту (230– 250 мг% ). У плодах є алкалоїди, кумарини, флавоноїди, аскорбінова кислота (50 мг% ).
Кизильник чорноплодий має діуретичні, жовчогінні й в’яжучі властивості.
У народі настій трави вживають при водянці, жовтяниці й проносах різного походження.
Плоди їдять для поліпшення обміну речовин.
Настій трави (столова ложка сировини на 200 мл окропу, настоюють 1–2 години, проціджують) п’ють по чверті склянки 3–4 рази на день.