Зібравши в кошик зорепади, русяве літо побрело

Зібравши в кошик зорепади, русяве літо побрело

Ось і настала пора золотої осені. Триває масове збирання столових коренеплодів – моркви, буряків, редьки, пастернаку, петрушки кореневої, селери, а потім капусти білоголової пізньої та брюссельської, цибулі-порею, хрону, катрану. Водночас збирають цвітну капусту, яку дорощуватимуть у теплицях або парниках.

Останній збір городини

Редьку, пастернак і селеру викопують садовими вилами або лопатою, бо вони залягають глибоко в грунті. Листя обрізують на рівні шийки. Дрібні коренеплоди селери і петрушки залишають на зиму. Якщо є опалювані теплиці, у них висаджують селеру та інші коренеплоди вагою 50–100 г для осінньої і зимової вигонки зелені. Збирають висіяні в серпні зеленні рослини: шпинат, салат листковий, кріп, цибулю-ріпку на перо. Знімають із грядок свіжу зелень салатів ендивію та ескаріолу до настання заморозків (–6…–8°С). Ці овочі виривають з коренем і прикопують у підвалах або сховищах. При температурі +3…+5°С у темному приміщенні листя салатів відбілюється, втрачає гіркоту і його можна використовувати протягом усієї зими. Шпинат також висмикують з коренем до заморозків (для кращої лежкості рослини не потрібно мити). Зберігають його у поліетиленових пакетах при температурі –1…–2°С протягом двох місяців.
Цибулю-порей краще збирати у другій половині сонячного дня, її викопують лопатою або садовими вилами, складають на землю, трохи підрізують корені. Потім сортують за діаметром несправжньої цибулини, зв’язують у пучки і прикопують в підвальному приміщенні у вологий пісок, де вони можуть зберігатися свіжими до трьох місяців. Деякі городники не викопують цибулю-порей, а залишають на зиму на грядках. Навесні одержують зелену цибулю.
У першій-другій декадах жовтня настає час збирання білоголової капусти середньопізніх і пізньостиглих сортів та її квашення.
О цій порі настає стійке похолодання і, природно, призупиняється ріст рослин. Низькі температури й нетривалі заморозки до – 4…–5°С не позначаються на якості капусти, яку ще не зрізали. Зібрані головки, залишені на ділянці, необхідно накрити, якщо передбачаються заморозки.
Для продовольчих потреб головки зрізують під корінь з двома-трьома зовнішніми листками, даючи їм просохнути, але не допускаючи в’янення. Пошкоджені одразу заквашують.
На насінники рослини капусти висмикують з коренем і потім закладають на зберігання. Здорові щільні головки лежких сортів (Харківська зимова, Сніжинка, Українська осінь тощо) залишають для тривалого зберігання у свіжому вигляді.
Слідом за білоголовою збирають і брюссельську капусту пізньостиглого сорту Геркулес. Щоб продовжити строк її споживання на півтора місяця, рослини вибирають з коренями і прикопують у підвалі у вологий пісок або в землю. Зручно використовувати для цього великий глибокий ящик. Іноді підвішують рослини коренями догори на перекладини сховища. Качанчики, відокремлені від стебла, швидко в’януть, а якщо залишаються на ньому, то довго не втрачають свіжості. Температуру в підвалі слід підтримувати на рівні +1…+2°С. Пізньої осені (кінець жовтня – початок листопада) збирають бульби земляної груші – топінамбура.

Готуємо ділянку до зими

Закінчивши збирання врожаю, ділянку очищають від рослинних решток і ще раз виполюють бур’яни. Залишки здорових рослин закладають у компостні купи, а хворих та з насінням спалюють або закопують глибоко в землю. Удобрюють і перекопують грунт після пізніх рослин.
Якщо не встигли у вересні загорнути у грунт органічні добрива на ділянках, де наступного року плануєте вирощувати розсаду капусти і ранні зеленні овочеві рослини, цю роботу необхідно завершити у жовтні.
Після збирання врожаю пізніх овочів і очищення грядок від рослинних решток завершують підготовку грунту для підзимової і весняної сівби.
Якщо ділянка розміщена на схилі, під час перекопування її садовими вилами упоперек схилу нагрібають невеликі валки грунту, які затримуватимуть воду восени й навесні, коли розтане сніг. Її не боронують, а залишають з великими грудками, скибами.
Щоб одержати зелене перо цибулі ріпчастої рано навесні, на початку жовтня (за 15–20 діб до сталого похолодання) висаджують дрібну сіянку, ріпку, аби вони укоренилися з осені.
Під зиму також садять часник стрілкуючих форм. Його розмножують зубками або бульбочками.
Крім того, під зиму висаджують щавель, естрагон та інші рослини, поділивши кущі зі старих плантацій, а також висівають насіння шпинату. Він добре зимує з належно розвинутою розеткою листків і навесні раніше за всіх віддячує врожаєм.
Завершують збирання врожаю у зимових теплицях, де немає осінньо-зимової культури, і починають їхній ремонт.
Очищають парники і весняні теплиці від перегною, ремонтують парникові рами й складають їх у штабелі.
Заготовляють торф та інші матеріали для торфоперегнійних горщечків, закладають компост.
Для вирощування овочів узимку в кімнаті заготовляють садивний матеріал. Для цього згодяться вибракувані або здорові й не пошкоджені цибулини часнику та цибулі-ріпки, кореневища щавлю, спаржі, цибулі батун, слизун; коренеплоди петрушки, селери, салату вітлуф. Їх зберігають у вологому піску (крім цибулі) і беруть для вигонки продукції поступово.
Перед закладанням на зберігання овочі перебирають, видаляють хворі, механічно пошкоджені. Коренеплоди після викопування не просушують на сонці, бо від цього вони швидко втрачають вологу і гірше зберігаються. Пошкоджені сушать або засолюють.
Столові коренеплоди зберігають у підвалах, погребах або в мало опалюваних приміщеннях при температурі 0…+2°С і відносній вологості повітря 90–95%.
Цибулю і часник для продовольчих потреб можна тримати в сухому й теплому (+18…+25°С) приміщенні у вінках, решітчастих ящиках або кошиках.

О. БОЛОТСЬКИХ,
агроном.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий