У жовтні на полях і городах панує золота осінь. Час готувати землю до зимового сну та продовжувати насолоджуватися останніми дарами природи – соковитими яблуками, виноградом. А ще – саджати дерева, закладати вирощений урожай на зберігання.
На осінньому городі
До настання заморозків у сонячну погоду завершують збирання столових коренеплодів. Редьку, пастернак і селеру викопують садовими вилами або лопатою, бо вони розміщуються глибоко в грунті, листя обрізують на рівні шийки. Дрібні коренеплоди петрушки і селери не викопують, а залишають під зиму. Цибулю-порей краще збирати у другій половині сонячного дня. Її викопують лопатою або садовими вилами, складають на землю, трохи підрізують корені. Потім сортують за діаметром несправжньої цибулини, зв’язують у пучки і прикопують у підвальному приміщенні у вологий пісок, де вони можуть зберігатися свіжими до трьох місяців. Деякі городники не викопують цибулю-порей, а залишають під зиму на грядках. Навесні одержують несправжні цибулини.
Корені хрону збирають спеціально виготовленим довгим трубчастим ножем, коли на рослинах почне відмирати листя. Кращої якості хрін одержують, вирощуючи його протягом одного або двох років. Великі і довгі кореневі черешки (діаметром 1,6–1,8 см) використовують для переробки і зберігання, а дрібні відрізки коренів – для висаджування наступного року. Хорошим садивним матеріалом вважаються бічні черешки кореня завтовшки 0,8–1,5 см.
У першій-другій декадах жовтня настає пора збирання білоголової капусти середньопізніх і пізньостиглих сортів та її квашення. Для продовольчих потреб головки зрізують під корінь з двома-трьома зовнішніми листками, дають їм просохнути. Пошкоджені головки одразу заквашують. На насінники рослини капусти висмикують з коренем і потім закладають на зберігання. Збирають її в якомога пізніші строки. Здорові щільні головки лежких сортів (Харківська зимова, Сніжинка, Українська осінь тощо) залишають для тривалого зберігання.
Слідом за білоголовою збирають і брюссельську капусту. На грядках аж до заморозків залишають пересохлі, побурілі плоди (насінники) огірків. Як тільки вони набудуть притаманного їм забарвлення і пом’якшають, їх починають збирати. Відбирають насінники правильної форми, залишають у купах на 15–25 діб для достигання. Після цього їх розрізують, вибирають ложкою насіння і разом з перегородками складають у банку для зброджування протягом двох-трьох діб. Потім насіння промивають і сушать при температурі +35…+40°С. З одного насінника виходить 5 г насіння.
Землю готуємо до сну
У жовтні після збирання врожаю пізніх овочів і очищення ділянки від рослинних решток завершують підготовку грунту для підзимової і весняної сівби. Якщо ділянка розміщена на схилі, в процесі перекопування її садовими вилами упоперек схилу нагрібають невеликі валки грунту, які затримуватимуть воду восени й навесні, коли розтане сніг. За день можна, не поспішаючи, перекопати 0,5–1 сотку землі, якщо немає можливості обробити її технікою. Землю не боронують, а залишають з великими грудками, пластами. Під час перекопування вносять органічні добрива під усі види овочевих рослин (крім коренеплодів). На ділянках, що підтоплюються, перекопування і внесення добрив залишають на весну.
Щоб одержати зелене перо цибулі ріпчастої рано навесні, на початку жовтня (за 15–20 діб до сталого похолодання) висаджують дрібну сіянку і ріпку, щоб вони укоренилися з осені. Під зиму також садять часник стрілкуючих форм. Його розмножують зубками, однозубками або бульбочками. Відстань між зубками в рядку, залежно від їхніх розмірів, – 5–8 см, глибина загортання – 6–8 см, ширина міжрядь – 45 см.
У цьому місяці висаджують розсаду або ділять кущі ревеню на старих багаторічних насадженнях. Схема розміщення ранніх сортів – 80×80 см, пізніх – 100×100 або 120×120 см. Під зиму висаджують щавель, естрагон та інші рослини, поділивши кущі зі старих плантацій, а також висівають насіння шпинату. Він добре зимує з належно розвинутою розеткою листків і навесні раніше за всіх віддячує врожаєм.
Також слід просапати ґрунт біля ягідників (смородини, аґрусу, малини, полуниці), щоб за теплий період, що залишився, бур’яни не розрослися. Підпушіть землю та замульчуйте її перегноєм, торфом або компостом.
Закінчивши збір пізніх сортів яблук, груш, слив, приберіть з дерев підпори. У разі потреби видаліть сухі та хворі гілки, а місця зрізів замажте садовим варом.
Можете почати обкопувати пристовбурні кола дерев і вносити добрива, але дуже акуратно, щоб не пошкодити кореневу систему, краще це робити садовими вилами. Добрива закладають на глибину 10–15 см з розрахунку 5–7 кг органіки (компост, перегній) на один метр квадратний і 200 г деревної золи.
Вирушаючи у плодорозсадник за новими фруктовими саджанцями, пам’ятайте, що краще приживаються однолітки. Після викопування в саджанців зазвичай залишається невелика кількість мочок – їх необхідно зберегти. Під час перевезення саджанці пакуйте у вологу рогожу, мішковину або синтетичну плівку. Саджайте або в ями, або в траншеї. Після висаджування через кожні 3–4 дні рослини поливайте.
Запаси на зиму
Перед закладанням на зберігання овочі перебирають, видаляють хворі, механічно пошкоджені. Коренеплоди після викопування не просушують на сонці, бо від цього вони швидко втрачають вологу і гірше зберігаються. Пошкоджені сушать або засолюють. Столові коренеплоди зберігають у підвалах, погребах або в мало опалюваних приміщеннях при температурі 0… +2°С і за відносної вологості повітря 90–95%.
Цибулю і часник для продовольчих потреб можна тримати в сухому і теплому приміщенні у вінках, решітчастих ящиках або кошиках не більш як по 20 кг при температурі +18…+25°С і за вологості повітря 50–70%. За такого способу вони непогано зберігаються, хоча дещо всихають.
За матеріалами з відкритих джерел.