Зимова грядка для м’яти та меліси

Зимова грядка для м’яти та меліси

Багато хто з городників-любителів влітку вирощує різні види м’яти чи меліси на своїх присадибних ділянках, та мало хто знає, що плекати її можна навіть зимою на утепленій домашній лоджії чи підвіконні. Кущики цих пряних культур у симпатичних глиняних вазонах мають не менш декоративний вигляд, ніж фікуси чи драцени. До того ж їхнє ароматне листя так смакує в чаєві!

Ментолова трава на підвіконні

Є два способи, як вирощувати м’яту на підвіконні, – насінням і живцями. Звичайно, за допомогою живцевого методу розмноження урожай, так би мовити, достигає швидше. Але посадкового матеріалу взимку взяти ніде, тож будемо сіяти.
Вибір ємності для улюбленої пряної культури залежить від фінансових можливостей і того, скільки на підвіконні є вільного місця. Це може бути пластиковий контейнер для квітів, глиняний горщик чи навіть щербата порцелянова чашка. До речі, я старі кухлики ніколи не викидаю, бо вони ідеально підходять для невеликих квіткових композицій. А ще ароматичні рослини чи квіти можна вирощувати у цупкій шкаралупі кокосового горіха. У мене на кухонному підвіконні стоять такі вазончики.
Та повернімося до м’яти… Найкраще вона почувається в пухкому, збагаченому гумусом грунті кислотністю не вище 5–6 pH. Купований торф’яний грунт для неї теж годиться. За потреби готую грунтосуміш самостійно. Перший спосіб – взяти в рівних пропорціях городню землю, перегній, торф, пісок і добре перемішати. Суміш готова. А можна з’єднати городню землю і перегній у пропорції 2:1. Такий грунт бідніший за складом, але для не надто вибагливої м’яти теж цілком підійде.
Купити насіння можна у спеціалізованому магазині. Сортів м’яти існує безліч, тому найдоцільніше випробувати декілька і потім вибрати, який краще ростиме у вас вдома і буде більше до смаку.
Отже, робимо в грунті борозенки або ямочки близько 5 мм завглибшки, зволожуємо, спушуємо грунт, розрівнюємо й висіваємо дрібненьке насіння. Насамкінець притрушуємо його зверху пухким зволоженим грунтом і закриваємо ємність плівкою. Її щодня треба знімати на нетривалий час для попередження випрівання. За потреби, як тільки грунт підсохне, його треба зволожити за допомогою пульверизатора. Горщик із засівом слід розмістити на південному вікні, поближче до джерела світла.
Перші сходи з’являться через два-три тижні, й тоді вже можна буде остаточно зняти плівку. Комфортна температура для сходів – 18–25 градусів.
М’ята на підвіконні так само невибаглива, як і рослини на грядці. Але зимовий догляд за нею має кілька відмінностей від літнього. Так, поливати її слід дуже обережно з пульверизатора, щоб не допустити надмірного перезволоження. Зимової пори ріст рослин уповільнюється, тому потреба в поживних речовинах і волозі знижується, й це обов’язково треба враховувати.
В холоди у помешканнях радіатори працюють на повну потужність, повітря стає занадто сухим, від чого страждають кімнатні рослини. Допоможе обприскування. До речі, цього потребують майже всі кімнатні рослини.
М’ята не переносить протягів, тож усі щілини у вікнах треба заробити і розмістити горщик з ароматними сходами подалі від незаскленого балкона.
Ця духмяна культура дуже світлолюбна, але прямі сонячні промені шкідливі для неї так само, як і нестача світла. Захистити від сонячних опіків м’яту допоможе часткове притінення.

Меліса – духмяне заспокійливе для нервів

Не надто великий ящик (краще пластиковий), насипавши туди трохи дренажу, на 2/3 заповнюємо поживною грунтосумішшю домашнього приготування. Для цього в рівних пропорціях беремо звичайну дернову землю, торф, перегній і ретельно перемішуємо.
Поливши й розрівнявши грунт, робимо в ньому борозенки глибиною 0,5 см. Відстань між ними – приблизно 5–6 сантиметрів. Насіння перед висівом так само, як і м’яти, має бути сухим. Його сіємо рідко й зверху присипаємо грунтом, поливаємо з лійки з дрібненькими дірочками. Накриваємо, як і м’яту, й поміщаємо на вікно, по можливості, з південного боку будинку чи квартири. Сходи повинні з’явитися приблизно через десять – чотирнадцять днів із моменту висіву.
У зимовий час залишати мелісу на балконі, на відміну від м’яти, не слід, а краще занести вазони або ящички в будинок, де тепліше. Далі необхідно уважно стежити за тим, щоб молода поросль не переохолоджувалася і земляна грудка завжди була зволожена. Щоправда, меліса більш посухостійка, ніж м’ята, особливо в зимовий менш активний період, але від тривалої нестачі вологи вона може всохнути. Тож треба перевіряти стан земляної грудки в горщиках і, за потреби, вчасно зволожувати її.
Меліса прекрасно почувається в одному й тому ж грунті кілька років поспіль, тож немає потреби щороку міняти його. Достатньо час від часу знімати верхній шар землі в горщику й підсипати свіжіший. А от за станом його стежити треба обов’язково. Щоб меліса добре росла й давала багато зелені, грунт у вазоні треба час від часу спушувати, але дуже обережно. Не забуваймо й про те, що меліса – досить світлолюбна рослина, тому її потрібно забезпечувати достатньою кількістю сонячного світла.
При вирощуванні в затіненні ефірне масло рослини виробляють повільніше й поступово втрачають свої ароматичні властивості. Тож краще знайти для них добре освітлене сонцем віконце.
До речі, за такою самою технологією можна плекати розсаду м’яти й меліси для її весняного висаджування в грунт. Але в цьому випадку раджу не поспішати з висівом насіння.

Валентина СИДОРЕНКО.
м. Гадяч.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий