У холодний період овець годують 3–4 рази на день. Замість зеленої їжі їм дають сіно і силос. Найкраще годувати тварин луговим сіном, а також заготовленим із бобових культур. Надходження до організму вітамінів можна забезпечити корисними речовинами. Одній тварині щонайменше треба дати 400 г коренеплодів на добу. Варто знати, що сира картопля негативно впливає на роботу шлунку, тому її треба варити. Силос і коренеплоди не лише збагачують організм вітамінами, а й покращують травлення.
Обов’язково у зимовому раціоні мають бути присутні концентровані корми: ячмінь, кукурудза, висівки, шрот та найбільш цінні – овес і макуха. Хоч вони дають вівцям велику кількість енергії, однак годувати тільки ними не можна (концентрати не містять багатьох важливих елементів, а понаднормове їх використання може спровокувати захворювання шлунку).
Досвідчені господарі дають вівцям гілковий корм. Добре підходять для цього гілки берези, осики, клена, тополі, ліщини. Щоправда, заготовляють їх заздалегідь – з молодих пагонів дерев з листям. Зв’язують у віники і дають вівцям на ніч по 1–2 на кожну тварину.
Щоденний зразковий раціон має бути наближений до такого: вранці – сіно, в обід – сіно і шматочки соковитих кормів із висівками, ввечері – концентрати.Одній дорослій вівці на зиму потрібно не менше 5 ц сіна, стільки ж силосу та інших соковитих кормів, а також від 50 кг концентрованих кормів. На добу одній тварині треба дати 3–4 кг силосу та до 4 кг сіна. Щоб вівці при переході на стійлове утримання не зменшували вгодованості, більш поживні корми дають на початку зимівлі. Хоча взимку бажано годувати на свіжому повітрі, але у надто морозні дні силос і коренеплоди згодовують у кошарах.
Оскільки вівці взимку годуються сухими кормами, їм треба давати достатню кількість води – сніг її не замінить. Одній тварині потрібно від 4 л води на день. Лактуючій – удвічі більше. Наприкінці зими, коли температура підвищується, щоденне споживання води поступово зростає до 6 л на день. Якщо вівця споживає дуже сухий корм, пити вона може більше
7 л води на добу. Недостатня кількість води може супроводжуватися відмовою від корму. Як результат – уповільнення росту та захворювання.
У зимовий період не варто нехтувати присутністю в раціоні кухонної солі. Її нестача призводить до зневоднення організму тварини, знижує апетит, після чого настає втрата ваги. Недостатня кількість солі також ускладнює процес приведення потомства. Взимку краще покласти вівцям брикетовану сіль – лизунець. Завдяки її високій щільності витримується різкий перепад температури. До того ж передозування твариною такої солі неможливе.
Дуже відповідально слід підійти до вигодовування молодого потомства взимку. Приблизно 2 місяці вівця вигодовує ягнят молоком. Проте з 15 дня після народження ягнятам дають листочки із заготовлених гілок, а з
2-х тижнів – сіно. Після першого місяця потроху починають вводити в раціон концентрат. Також молодняку дають мінеральні добавки – сіль, крейду, кісткове борошно.
При переведенні ягнят на корм спочатку потрібно годувати їх 5 разів на день, потім – 2–3 рази. На добу молодняку потрібно 200–300 г комбікорму, до 2 кг гарного сіна, 2–2,5 кг соковитих кормів. Щодня ягнятам дають вітамінні добавки. Якщо годівля складається лише із сіна, ріст ягнят сповільнюється, вовна росте повільно і часто буває поганої якості. Незбалансоване харчування ягнят взимку може призвести до дефіциту певних мінеральних речовин. Як результат – вони починають поїдати вовну інших ягнят. Через це у них закупорюється частина шлунку, і тварини гинуть.
Якщо вагітність або окіт овець припадає на зиму, до раціону для вдалого виношування та вигодовування ягнят у достатній кількості додають соковиті молокогінні добавки: моркву, буряк та варену картоплю.
Віта КОНОВАЛЕНКО.
Видання «Хазяїн».