Знеболювальний засіб

Знеболювальний засіб

«Калюжниця болотна вважається отруйною рослиною. Чи має вона лікувальні властивості?»
Т. М. ПАШИНСЬКА.
Калюжниця болотна (калюжница болотная; Caltha palustris) – багаторічна трав’яниста гола рослина родини жовтецевих. Стебло м’ясисте, прямостояче або висхідне, просте або вгорі розгалужене, 15–50 сантиметрів заввишки. Листки чергові, темно-зелені, блискучі, зарубчасті або зарубчасто-зубчасті, іноді цілісні; нижні – великі, округлосерцевидні, довгочерешкові; середні й верхні – менші, короткочерешкові або майже сидячі, напівстеблообгортні, з нирковидно-серцевидними або трикутно-нирковидними пластинками. Квітки двостатеві, великі (до 50 мм у діаметрі), правильні, на довгих квітконіжках у пазухах приквіткових листків; оцвітина пелюстковидна, з п’яти або багатьох золотаво-жовтих листочків. Плід – листянка. Цвіте у квітні-травні.
Калюжниця болотна трапляється по всій території України на болотах і вологих місцях.
Для виготовлення ліків використовують траву калюжниці, яку заготовляють під час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна.
У надземній частині рослини є сапоніни, дубильні речовини (8,1%),
g-лактони (анемонін, протоанемонін), флавоноїди, аскорбінова кислота (37 мг%), каротин (5,2 мг%), незначна кількість алкалоїдів.
Калюжниця болотна використовується в народній медицині і в гомеопатії. Найчастіше її використовують зовнішньо як протизапальний і знеболювальний засіб при опіках, ранах, забиттях, ревматизмі, нейродерматитах, екземі тощо.
Особливістю калюжниці болотної є її здатність подразнювати шкіру і слизові оболонки. Свіжий сік рослини спричиняє на шкірі пухирці.
Внутрішнє використання рослини обмежується її токсичністю. В невеликих дозах відвар або настій трави калюжниці вживають усередину при гарячкових станах, коклюші, бронхітах, астмі, порушенні обміну речовин, діатезі, анемії, цинзі, болісних місячних і карциномі матки, а також як сечогінний засіб при водянці й захворюваннях сечовивідних органів.
Препарати рослини проявляють антиандрогенну активність. Надмірне вживання їх спричиняє нудоту, блювання, біль у животі, проноси та висипи на тілі.
У гомеопатії калюжницю болотну використовують при кашлі, бронхіті, порушенні менструального циклу, при захворюваннях шкіри.
Використовують калюжницю і як їстівну рослину. Ошпарені окропом мариновані пуп’янки, відомі під назвою «німецькі каперси», відварені в солоній воді пагони і коріння використовують як приправу до м’ясних і рибних страв, у солянках, борщах, салатах тощо. Для використання в їжу пагони і листя слід збирати після початку цвітіння рослини, коли її токсичність зникає.
Для зовнішнього використання 2–3 столові ложки сухої трави загортають у марлю, занурюють в окріп і прикладають до вражених ділянок тіла.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий