До 240-річчя нащадка запорозьких пушкарів, винахідника бойових ракет Олександра Засядька
З ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) 240-річчя Олександра Засядька – нащадка запорозьких пушкарів, видатного творця ракетної техніки, уродженця Полтавщини Постановою Верховної Ради України внесено до переліку пам’ятних дат та ювілеїв 2019 року.
У селі Лютенька Гадяцького району з цієї нагоди провели Всеукраїнську науково-практичну конференцію, присвячену постаті першого українського конструктора бойових ракет та організатора їх промислового виробництва.
У заході взяли участь представники Гадяцької районної державної адміністрації та районної ради, державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне»
ім. М. К. Янгеля» (м. Дніпро), Національного центру аерокосмічної освіти молоді ім. О. М. Макарова (м. Дніпро), Музею космонавтики ім. С. П. Корольова Житомирської обласної ради, Музею авіації та космонавтики (м. Чернівці), Полтавського музею авіації та космонавтики ім. Ю. В. Кондратюка, місцеві краєзнавці, вчителі Лютенської ЗОШ I–III ступенів.
Олександр Дмитрович Засядько (1779 – 08.06.1837), видатний фахівець у галузі створення та бойового використання порохових ракет, перший «ракетний генерал», народився в козацькому містечку Лютеньці на Полтавщині. Його батько, Дмитро Данилович Засядько, був головним гармашем Запорозької Січі. Син Олександр обрав також батькову стежку і по закінченні кадетського корпусу став офіцером-артилеристом. Він 15 років не залишав поля бою: був учасником військового переходу через Альпи, воював із турками на Середземному морі, на Дунаї. Командир артилерійської бригади полковник Засядько був нагороджений найвищими бойовими орденами і золотою шпагою «За хоробрість».
З 1815 року оселився у рідному містечку Лютеньці, куди запросив спеціалістів, створив лабораторію і працював над винаходом зброї, більш потужної, ніж гармати. Він сконструював бойові порохові ракети, що летіли на відстань понад 2 кілометри. Випробування відбувалися на Полтавщині: на просторих піщаних вигонах, які тягнулися від Лютеньки до Великих Сорочинців. Отже, 200 років тому (1815–1818) поблизу полтавського містечка Лютеньки почався відлік історії українського ракетобудування. Його основоположником став козацький нащадок, уродженець Полтавського краю Олександр Засядько.
Згодом він вдосконалив винахід і налагодив серійне виробництво запалювальних і фугасних ракет, сконструював пускові станки для однієї ракети і шестиствольні для одночасного запуску шести ракет (прообраз «Катюш» і «Градів»); заснував артилерійське училище і став його першим керівником, створив спеціальні ракетні роти, де навчав солдатів застосовувати ракети в бойових умовах. Ці підрозділи під його керівництвом успішно пройшли бойове хрещення під час війни з Туреччиною 1828–1829 рр. Нова зброя, створена на Полтавщині, змусила капітулювати гарнізони турецьких фортець Браїлова, Варни, Сілістрії… Після цієї війни, в зеніті своєї слави, начальник штабу артилерії генерал-лейтенант Олександр Засядько через хворобу подав у відставку.
Останні роки свого життя провів у Харкові, здійснюючи ще багато винаходів, зокрема проектував перетворення Дніпра в судноплавну ріку, але у травні 1838 року смерть обірвала його плани. За заповітом поховано видатного українського винахідника у Курязькому монастирі поблизу Харкова.
Північно-східний міжрегіональний відділ УІНП.