«Зрада» у зірковій парі лелек: Одарка не дочекалась з вирію Грицька

Пізно ввечері 31 березня, рівно через тиждень після першого спарювання, Одарка знесла яйце. Завдяки відеоспостереженню за гніздовим життям птахів міф про лелечу вірність розвінчано.
…22 березня – на 3 дні пізніше, ніж минулого року, – до свого гнізда в селі Леляки, що під Пирятином, повернувся з теплих країв білий лелека Грицько. Точніше, всі думали, що Грицько, а виявилось – Одарка.
Якби не запущений стрім (відеотрансляція) з гнізда птахів, то, мабуть, ніхто ні про що й не здогадався б – зовні лелек важко розрізнити. Але цілодобове відеоспостереження, яке влаштував для своїх пернатих сусідів ще три роки тому доцент кафедри екології та зоології Навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини» Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка, за сумісництвом науковий співробітник Національного природного парку «Пирятинський» Анатолій Подобайло, дозволило бути в курсі всіх їхніх інтимних справ.
Запускаючи стрім, учений навіть гадки не мав, що це прославить Леляки на весь світ. Сьогодні кількість підписників YouTube-каналу під назвою «Лелека Грицько» сягнула вже 50 тисяч. І вже про те, що кілька днів тому Одарка, не дочекавшись з вирію свого «чоловіка», прийняла у гнізді молодого залицяльника, говорять не тільки в чаті.

«Юний орел» узяв досвідчену самку настирністю

Лелеколюби – підписники каналу – дали типово українські імена парі птахів, які вважаються символом України, назвавши їх Грицьком та Одаркою. Самець у Леляках гніздився на старому стовпі з 2019 року. Важко сказати, чи самка була одна в нього протягом цього часу. Лише із запуском стріму в наукових цілях (вчений має на меті дослідити гніздове життя лелек) стало очевидним, що лелеча вірність – це не більше, ніж міф.
Що сталося з Грицьком, поки невідомо. Не виключено, що він міг загинути або затриматися десь в очікуванні попутного вітру. Адже, як пояснює Анатолій Подобайло, міграція лелек триває місяць-півтора, а то й два. Оскільки це крупні птахи з розмахом крил до двох метрів, вони не махають ними в польоті, а пристосовуються до потоків вітру. Відтак, можуть цілий тиждень сидіти на березі моря, чекаючи підходящої погоди. Можуть подолати півтори-дві сотні кілометрів, а потім знову чекати попутного вітру. Цим пояснюються різні строки повернення лелек у наші краї.
Найпізніше на Полтавщину ці граціозні птахи прилітають у середині квітня. Теоретично Грицько ще може прибитися до свого гнізда, але з кожним днем ця надія тане, особливо враховуючи те, що у попередні три роки він повертався 19–21 березня.
Загалом, за «класикою жанру», першим з вирію повертається самець. Це притаманно багатьом птахам, так закладено природою. Завданням самця є знайти вільне гніздо у сприятливому природному середовищі, аби там було достатньо корму, щоб можна було прогодувати сім’ю. А самка повертається, як правило, вже на все готове. Ті самці, які зволікають з перельотом, ризикують залишитись у гірших умовах.
Тому, коли 22 березня на оснащене відеокамерою гніздо над дорогою в Леляках приземлився лелека, ніхто не сумнівався, що прилетів Гриць. Щоправда, за спостереженнями учасників чату, він виглядав надто втомленим, багато лежав і не поспішав оновлювати гніздо, як у попередні роки. «Певно, сумує в очікуванні коханої. Та й вік уже не той», – висловлювали люди думки.
Самого ж пана Анатолія насторожило те, що лелека не навідався за традицією до його сусіда, який завжди підгодовував його рибкою.
Невдовзі після повернення Грицька, як усі вважали, до його помешкання навідався непроханий гість. Господар гнізда якраз ходив по луках у пошуках їжі. Побачивши ще на підльоті конкурента – молодого лелеку – нібито Грицько буквально за кілька секунд повернувся до свого житла, розправив крила, прикривши ними свою власність. Й чужинцю нічого не лишалося, як утекти.
А треба сказати, що цей «залітний птах» у об’єктив відеокамери потрапив ще раніше – 20 березня. Видно, повернувшись з Африки, підшукував собі гніздо й облюбував гарне, просторе, у зручному місці, в якому гніздилися Грицько та Одарка. Але тільки потоптався в ньому кілька хвилин й полетів далі.
Згодом «юний орел» (за зовнішніми ознаками це дійсно молодий птах) ще тричі навідувався у чуже гніздо, певно, з намірами там оселитися, але всякий раз отримував відкоша від господаря.
І все ж під вечір 24 березня йому таки вдалося свого добитися. У той момент, коли в «помешканні» нікого не було, молодий лелека в ньому пригніздився. Приблизно за пів години повернувся, як усі вважали, господар. На цей раз він не став проганяти нахабу, а просто ігнорував його. Ігнор тривав цілу годину. Після чого пара в унісон заклекотіла, визнаючи таким чином одне одного, й віддалась любовним утіхам. Тоді й стало зрозуміло, що то був не Грицько, а Одарка!

Чи повернеться Грицько і чи прийме чужу дитину за свою?

Тепер у завсідників чату головний біль: як називати нового партнера Одарки? Відходити від імені Грицько вони не хочуть, тому пропонують кликати Грицем, Гринею, лжеГрицьком, Грициком, Грицьком Грицьковичем, Грицьком-ІІ, newГрицьком, Грицьком junior (молодший) або скорочено на англійський манер JG. А ще була пропозиція називати його Одарченком, Приймаком…
До речі, дехто й Одарку вже називає по-заграничному – Одрі.
Та, як стали помічати лелеколюби, Грицько-молодший не вельми поспішає займатися домашніми справами. Переважно гріє собі місце в гнізді. «Таке відчуття, що Гриць боїться гніздо покинути, щоб його не захватили, стереже набуте добро», «Ну, таку кралю і хату відхватив, тепер радіє й стереже», «Молодий, енергійний, тому прилетів раніше, а от хатки ремонтувати не хоче, ще не навчився», – зауважують учасники чату. Із-за цього називають його вальком.
– Що ж таки змусило птаху прийняти молодого «залицяльника»? – ставимо запитання Анатолію Подобайлу.
– Я припускаю, що затримка Грицька в дорозі. Втім, не можна ручатися, що він живий. Почекаємо кілька днів, побачимо. У два попередні роки, відколи ми ведемо відеоспостереження, Одарка прилітала і на чотири, й на п’ять днів пізніше, а Грицько відбивався від молодих лелек, які також претендували на гніздо.
– А чи не міг він зрадити Одарці й знайти собі іншу подругу?
– Це малоймовірно. За даними орнітологів, лелеки навіть поза межами свого гнізда одне одного не впізнають. У моногамних птахів організм так влаштований, що статеві залози включаються лише на період запліднення, приблизно на тиждень. Після цього птахи втрачають морфологічні ознаки, чим і пояснюється те, що в Африці вони не виводять малечі.
І ще дуже важливо те, що лелеки дуже прив’язані до своїх гнізд, у які вони вкладають надзвичайно багато праці. Досить сказати, що їхні гнізда за десяток років можуть важити понад тонну. А будівельний матеріал – це лише гілочки, сіно, листочки…
Тому, як не прикро, неповернення Грицька має серйозну підставу.
– Чи може бути цим молодим попутником життя Одарки хтось із виводка пари? Можливо, його пам’ять привела у батьківське гніздо?
– Цього не можна виключати. Може, він вилупився у пари раніше. Однак цьому немає достовірних, науково обґрунтованих підтверджень. Щоб це стверджувати чи заперечувати, потрібна генетична експертиза, яку ніхто, звісно, проводити не буде. Наразі можна точно сказати лише те, що це не самець з двох останніх виводків. Адже ми, відколи відновили лелече гніздо у Леляках, скинуте вітром у 2021 році, й установили на ньому відеокамеру, окільцьовуємо пташенят перед тим, як вони стають на крило. Новий обранець Одарки без кільця.
До того ж, заводити сім’ї молоді лелеки починають на 3–4 рік життя, а доти живуть невеликими зграйками деінде на луках і болотах.
– Якщо Грицько таки повернеться, буде велика битва?
– Безумовно, самці влаштують бійку, в результаті якої старий лелека (хоча 10 років для цих птахів – середина життя) вижене молодого.
– І пробачить Одарку?
– Люди прагнуть наділити диких птахів людськими якостями. Але ні про сум, ні про вірність, ні про ревнощі я не говорив би. Я б сказав, що у лелек розвинена прив’язаність до рідного гнізда, тому вони й повертаються в нього на правах господарів.
Але, як би там не було, перше знесене Одаркою яйце запліднене Грицьковим конкурентом. (Минулої весни самка відклала перше яйце через шість днів після першого спарювання). Мені самому цікаво, як він, якщо все-таки повернеться, зреагує на це. Викине яйце? Викине пташеня? Чи прийме чужу дитину за свою? Розвиток подій може бути різним…
Насправді молодий лелека нічим не завинив. Повернувшись із далекої Африки, цей птах зустрів у Леляках, де, можливо, колись і сам народився (цього ніхто не знає), Одарку, яка прийняла його для продовження лелечого роду.
Вона дійсно не могла довго чекати свого постійного партнера, адже затримка з відкладенням яєць вплинула б на повноцінне фізичне дозрівання пташенят до відльоту у вирій.
– Чи відомі вам подібні випадки?
– Схожа ситуація з лелеками нещодавно сталася в одному з гнізд, за яким ведеться відеоспостереження, в Німеччині. А загалом у пташиному світі таке нерідко трапляється. Битви за гнізда і за самок між птахами бувають й набагато драматичнішими…
Поки що спостереження за новим Грицьком і колишньою Одаркою вселяють надію, що все в них має бути добре. Адже пара уже після кількох днів спільного життя навіть демонструє синхронність у своїх рухах… Маємо чудову можливість спостерігати, як птахи взаємодіють між собою у гнізді, як пара часто повертається разом після полювання. Гриць (на цьому імені зійшлись учасники чату) вже разом з Одаркою оновлює гніздо. Те, що він частіше залишається вдома, теж має своє пояснення – він його стереже. Сподіваюсь, він буде хорошим батьком.