Зроби ліки з лободи

Зроби ліки з лободи

«Які ліки можна приготувати з лободи?»
С.Т. ЛЕЛЮК.

Лобода біла (марь белая; Chenopodium album) – однорічна трав’яниста сіро-зелена, вкрита борошнистою поволокою рослина родини лободових.
Трапляється вона в посівах, на городах, засмічених місцях, біля доріг по всій території України.
Для виготовлення ліків використовують траву, зібрану в період цвітіння рослини, і насіння.
Рослина неофіцинальна.
Трава лободи білої містить алкалоїди, бетаїн, сапоніни, флавоноїди, вітаміни (В1, В2, С, Е, каротин), барвник, стероїд ситостерин, ліпіди, ефірну олію, щавлеву кислоту, фенол-карбонові кислоти (ванілінова і ферулова). У насінні є жирна олія (4,2–9,1%), тритерпенові сапоніни і незначна кількість алкалоїдів.
Експериментально доведено, що лобода біла має антибактеріальні і естрогенні властивості.
У вітчизняній і зарубіжній народній медицині рослину використовують як протизапальний, болезаспокійливий, седативний, відхаркувальний, проносний, сечогінний і протиглисний засіб.
Всередину настій трави споживають при кашлі, бронхітах, туберкульозі легень. Корисна рослина при гастралгії, виразковій хворобі, запаленні і спазмах органів травлення, метеоризмі, хворобах печінки і селезінки. Зарадить лобода також при неврастенії, істерії, мігрені, паралічах, судомі, гіпергідрозі та золотусі.
Зовнішньо настій трави використовують при карієсі зубів, для лікування ран, спричинених укусами комах, дерматитів та інших захворювань шкіри.
Припарки з трави рекомендуються як болезаспокійливий засіб при ревматизмі й радикуліті, при мозолях тощо.
Порошком із сухого листя присипають запрілості у дітей.
Сік трави п’ють при істерії і при тепловому ударі.
Свіже листя вживали як ефективний протицинготний засіб.
До лікувально-профілактичного харчового раціону рекомендується додавати салати з молодого листя рослини.
Молоді пагони і листя додають до супів, використовують для приготування пюре, соусів тощо.
Насіння рослини використовують при хворобах печінки й селезінки та проти глистів.
У переробленому вигляді (крупи, борошно) насіння використовують і в їжу. Але слід пам’ятати, що тривале вживання його спричиняє виведення з організму надмірної кількості азоту, захворювання нервової системи органів травлення, менорагію та аборти.
Настій трави (столова ложка сировини на 200 мл окропу, настоюють 2 години) п’ють по 1–2 столові ложки 3–4 рази на день при шлунково-кишкових захворюваннях.
Настій трави (готують як у попередньому прописі) використовують для полоскань і примочок.
Три столові ложки трави загортають у марлю, занурюють в окріп, виймають і прикладають до хворої ділянки тіла при ревматизмі, радикуліті, люмбаго та мозолях.

Поділися:

Добавить комментарий