ЗРОСТИТИ  ВРОЖАЙ – ТО ДОЛЯ

ЗРОСТИТИ ВРОЖАЙ – ТО ДОЛЯ

А бував на ланах ти в жнива,
Де душі хліборобської воля?
А чи чув ти, як жайвір співа
Над безмежною величчю поля?
А ти бачив, як сонце у гай
Кожен вечір сідає край поля?
А ти знаєш, зростити врожай –
То не просто робота. То – ДОЛЯ.
Доля тих, хто з віків у віки
Хліб плекав, як душі первоцвіти, –
Як діди і як їхні батьки,
І як будуть й онуки, і діти.
Не знаю автора цих поетичних рядків, які дуже близькі моєму серцю, досить влучно передають атмосферу, яка характерна жнивній порі…
Традиції ми не порушили: «журналістські» жнива розпочали з СК «Радянський». І природа не порушила: достиг не тільки хлібний колос, а й розквітли соняшники. Це сигнал того, що пора жнивувати: від золотих головок соняшнику очей не відвести. І, що цікаво, ситуація за 50 кілометрів від Кобеляк зовсім інша: що то значить – південь!
Жнивна кампанія цього року з огляду на кліматичні умови та розвиток озимих культур розпочалася в СК «Радянський» на тиждень пізніше, ніж минулого року.
Особливістю жнив стало те, що через сильні опади, які випали на початку червня (за лічені хвилини –
40 мм плюс буревій), посіви озимих культур на значних площах полягли. Це сталося в момент наливу колосків та цвітіння і, відповідно, позначилось на наповненні їх зерном. Це підтвердила й урожайність, яка становить 39–40 центнерів з гектара.
Крім того, в полеглих посівах проросли бур’яни, не дивлячись на те, що хлібороби вчасно провели всі агротехнічні заходи по боротьбі з ними.
До сказаного слід додати, що взимку пройшов дощ, у результаті чого на полях утворилася льодова кірка, місцями рослини «випали», що призвело до зрідження посівів. Така ситуація характерна для південних полів господарства. Північні поля, на щастя, не зачепило, тож і урожайність там – за 50 центнерів з гектара.
Зважаючи на всі ці обставини, голова СК «Радянський» Микола Андрієнко (на знімку) прогнозував, що жнива 2021 року будуть дуже складними.
– Полеглі посіви молотити дуже непросто. Темпи мінімальні. Урожай нижчий, ніж у попередні роки, але й за нього вдячні матінці-землі, – розповів Микола Іванович, у трудовій біографії якого це 47 жнива.
Ситуація на жнивному полі позначилась на настрої досвідченого хлібороба: якщо раніше із захопленням розповідав про сорти і їх особливості, то тепер був небагатослівним, а погляд концентрувався на покручених-перекручених полеглих посівах… Практично на кожному полі були такі ділянки: десь буревій пройшов під лісосмугою, десь залишив свій слід посередині. Дійсно, проти стихії ми безсилі…
На сусідньому полі працювали комбайни, стояли автомобілі, які перевозять зерно. Поспостерігавши кілька хвилин за їхньою роботою, не стримались від запитання: «А чому так повільно? Таке враження, що тупцюються на місці…»
По-іншому полеглий хліб не обмолотити. Ні темпів, ні очікуваного врожаю… Природа час від часу посилає хліборобам такі випробування. Радість високих урожаїв і сприятливої погоди чергуються зі стихіями.
До збирання в СК «Радянський» підлягали ранні зернові й зернобобові культури на площі майже 660 гектарів. Зокрема озима пшениця – 550 га, озиме жито – 15 га, ярий ячмінь –
15 га, овес – 7 га, горох – 70 га.
Крім того, озимий ріпак був посіяний на 270 гектарах. Але через відсутність опадів у серпні-вересні 2020 року отримали нерівномірні сходи. Весною частину площ довелось пересіяти кукурудзою і соняшником. Залишилось 167 гектарів, які на сьогодні нерівномірно дозрівають, пошкоджені стихією, у результаті чого на окремих посівах проросли бур’яни.
– Не виключено, що доведеться проводити десикацію, – розповів Микола Андрієнко. – І вже точно не будемо сіяти, якщо не йтимуть дощі, буде дефіцит вологи.
Зважаючи на ці обставини, жнивувати в останні роки розпочинають з озимої пшениці. Так було й цього року. 4 липня комбайни пройшли технологічну наладку, підібравши валки на площах, де посіяні сорти Царичанка і Косач. Понеділок зробили вихідним, оскільки була підвищена вологість при прямому збиранні, а у вівторок-середу пройшов невеликий дощ, який спрацював як природна дисекація: вологість знизилась до 12–14 відсотків.
Це підтвердили результати лабораторних аналізів, проведених спеціалістами філії ДПЗКУ «Кобеляцький комбінат хлібопродуктів», а за якісними показниками хліб був в основному другого класу (незначний відсоток – третього). Станом на 12 липня на комбінат відправили 1019 тонн пшениці другого класу і 39 тонн третього класу. Розраховуємо, що буде й пшениця першого класу.
– У першу чергу молотили хліб на полеглих площах, – прокоментував Микола Андрієнко. – Не дай Боже, пройде дощ (а він дуже потрібний!) – втратимо й той урожай, що є. До речі, таких полеглих площ – близько 30 відсотків.
На площах, які обійшла негода, урожай вищий – до 50 центнерів з гектара.
До речі, в СК «Радянський», як і раніше, віддають перевагу сортам Полтавського аграрного університету – Царичанка, Магдалинівка, Оржиця нова, Орлицький напівкарлик, Санжара, Сагайдак. Особливістю цього року стало те, що сорти першої групи дозрівання (ранні) дозріли вчасно. Те саме можна сказати й про другу групу (середні сорти), а третя група дозрівання (пізні сорти) – «згоріли»: зерно щупле, невиповнене, а в полеглих рослинах колоски взагалі не утворилися.
У жнивну пору кожна хвилина на вагу золота. А цьогоріч, як уже зазначалось, жнива співпали в часі із сінозаготівлею. Заплановані 400 тонн сіна заготовлені. За прогнозами, в зимовий запас для тваринницької галузі буде заготовлено близько 500 тонн сіна.
Без перебільшення, найголовніша роль на жнивному полі належить комбайнерам. І хоч досить важко дається кожен обмолочений гектар, кожна намолочена тонна зерна, та виручають досвід, любов до хліборобської праці й рідної землі комбайнерів – Валентина Зайченка, Віталія Кіяниці, Олександра Стасовського, Олега Пікуша, Вадима Конюха, Дмитра Оплачка, Валерія Сім’яника, Миколи Богомаза, Петра Дердуги, Анатолія Кенебаса, Юрія Неживого, Олега Сім’яника, Юрія Біліченка, Михайла Євтушенка, Юрія Дарагана, Володимира Вацького, Сергія Колісника.
Велике навантаження припадає на водіїв автомобілів – Миколу Пікуша, Олексія Богомаза, Олега Карпенка, Григорія Бранціри, Віктора Боровця, Олександра Кримчака, які перевозять зерно від комбайнів і доставляють на філію «Кобеляцький КХП».
На обслуговуванні току та завезенні зерна в складські приміщення успішно працюють їхні колеги – Олег Гусєв, Максим Ляш та Ігор Алексєєнко.
На очищенні зерна й завантаженні працюють Леонід Карпенко, Віктор Алексєєнко, Андрій Фурса, Микола Кочерга, Юрій Продан, Володимир Ключка, Сергій Долгошин, Василь Марченко, Роман Алексєєнко, Валерій Безуглий.
Солом’яну січку від комбайнів до місця скиртування транспортують механізатори Володимир Панко, Олександр Богомаз, Станіслав Петрусь, Олександр Ковальський, Василь Кочерга, Юрій Твердохліб, Владислав Калин, Сергій Буднік, Вячеслав Савран. Це дуже склада ділянка роботи – висока температура повітря, розбиті дороги… Незважаючи на це, треба швидко доставити солому до тваринницьких ферм чи кормових майданчиків.
На скиртуванні соломи працюють механізатори Анатолій Григор’єв і Сергій Діденко. І, як завжди, звільнені площі готують під майбутній засів.
Керують усіма процесами на збиранні ранніх зернових і зернобобових культур інженерна служба (Віталій Мірошниченко), агрономічна (Олександр Слюсар (на знімку) і Юрій Андрієнко), завідуючий током Віталій Найденко. Обов’язки вагарів сумлінно виконують Тамара Кармазин і Софія Попова.
Смачними сніданками, обідами і вечерею забезпечують жниварів кухарі – Ольга Некраса, Олена Алексєєнко та Анжела Очкась.
Цікаво, що виявили бажання попрацювати на току під час літніх канікул студенти.
А нежодавно в господарстві побували науковці Полтавського національного аграрного університету, зокрема завідувач кафедри землеробства й агрохімії, професор, доктор сільськогосподарських наук Сергій Поспєлов, професор Микола Опара та викладачі кафедри, а також завідуючий кафедрою рослинництва, професор, доктор сільськогосподарських наук Володимир Гангур, які цікавились системою сівозміни, веденням сівозміни на легких грунтах, технологією вирощування сільськогосподарських культур та ін., оскільки СК «Радянський» є найпівденнішим господарством Полтавської області, а кліматичні зони за останні роки дуже змінились, тож наука в плані вивчення цього питання тісно працює із аграріями, які відчувають ці зміни на результатах своєї роботи.
Ось така жнивна напруга панує на полях і в усіх виробничих підрозділах СК «Радянський» (не забуваймо, що це господарство утримує тваринницьку галузь).
– Від імені членів кооперативу бажаю всім землякам здоров’я, а аграріям – гарних урожаїв, – такими словами завершив нашу розмову голова правління Микола Андрієнко.

Наталя ПУЗИНА.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий