Звана вечеря у Доньки Прометея,  або Онлайн-вечірка «На Zoom до Лесі»

Звана вечеря у Доньки Прометея, або Онлайн-вечірка «На Zoom до Лесі»

Оригінальне й зворушливе онлайн-дійство підготували школярі з різних куточків України, зокрема і з Полтавщини, до 150-річчя від дня народження великої Лесі Українки. Порадіти за їхні старання і направду дуже відчутну зацікавленість можна на Ютуб-каналі нашого земляка, відомого українського журналіста, телеведучого й кулінара Костянтина Грубича. Результат своєї творчої праці юні таланти довірили йому не випадково, адже темою учнівської розвідки стали кулінарні вподобання родини Косачів. Школярі з наставниками символічно привітали Доньку Прометея, приготувавши її улюблені смаколики.

Про початок цієї історії, яка стартувала в Києві й згодом об’єднала багато регіонів країни, Костянтин Грубич написав з усіма прикрими ментальними «маркерами» нашого часу, без патетики. Але, здається, саме завдяки цьому ще більш цінним виглядає несподіваний результат. «Класна керівничка повідомила учням, що незабаром у них буде свято – 150 років із дня народження Лесі Українки, – йдеться в дописі журналіста. – Покоління Z не надихнулося. Учні безнадійно запитали, чи буде піца. Ситуація надихнула іншу вчительку – географиню Оксану Данилову – підштовхнути дітвору замість банальної піци розшукати рецепти і приготувати улюблені страви Лесі Українки. Шукали рецепти і в Україні, і серед діаспори – у Парижі та Торонто. Флешмоб поширився й Україною – до пошуку страв родини Косачів долучилися школярі з Луганщини, Волині, Полтавщини, Галичини. Результатом зусиль стала онлайн-вечірка «На Zoom до Лесі», де учні з різних куточків України представляли приготовані ними страви з родинного меню Косачів-Драгоманових».
«Лесі Українці – 150. А як би вона сама відсвяткувала свій день народження? – анонсували задум на Фейсбук-сторінці Київського ліцею № 144 імені Григорія Ващенка. – Мета міні-проєкту – зробити українську письменницю та громадську діячку більш зрозумілою для сучасної молоді. А саме завдяки спільному дослідженню гастрономічних уподобань її родини. Адже пошук улюблених страв Лесі та її родини й подальше спільне приготування цих страв учасниками проєкту мають розкрити авторку як реальну живу людину».
У передмові до відзнятого й змонтованого відеоролика з кулінарними стараннями школярів (хронометраж – майже 17 хвилин) нагадали, що онлайн-формат дійства продиктований умовами пандемії. І це чи не єдиний момент, де помітне безпосереднє дитяче жалкування. Далі ж – кипить дружна кулінарна праця. Учні Київського ліцею імені Григорія Ващенка готують одну з найулюбленіших страв родини Косачів – «Лизаветин борщ». У Костянтина Грубича можна більше довідатися про історію цієї страви: «Баба Лизавета та її чоловік Купер’ян – колишні кріпаки бабусі Лесі Українки Єлизавети Драгоманової з Полтавщини. Лизавета працювала у неї кухаркою 40 років, Купер’ян допомагав у господарстві. Баба Лизавета прожила більше 100 років, померла у 1918-му. Про славний Лизаветин борщ є згадки у родинному епістолярії. Його секрет полягав у прикисленні борщу яблуком-антонівкою».
У Київському ліцеї «Престиж» взялися за приготування улюбленої Лесиної яблучної пастили й розповіли, що сама Лариса Петрівна готувала її за класичним рецептом, іноді додаючи корицю. У ЗОШ № 4 міста Сокаль, що на Львівщині, нагадали про традиційні Косачівські чаювання з булочками, пиріжками, варенням. Отож запропонували спекти пиріжки за рецептом Лариси Косач із листкового тіста з солодкими начинками: чорниця з цукром, а також сир з родзинками і цукром. Вихованець НВК «Гарант» Марат Галастян із Лисичанська Луганської області продемонстрував, як освоїв секрети приготування улюбленого в Косачів «Англійського кексу» із сухофруктами. Це могли бути, наприклад, сушені вишні.
Чудову театралізовану композицію підготували для відеоролика наші земляки з Трудолюбівської школи на Миргородщині: в заквітчаній рушниками українській хаті, біля розмальованої печі матуся – Наталія Шестакова – та двоє діток – Яна Магльована та Максим Бибик (на фото) – виліплюють із тіста пташок, якими в Україні традиційно закликали весну, і спілкуються рядками із вірша Великої Лесі: «…Мамо, чи кожна пташина / В вирій на зиму літає?..»
Учасниці творчо-кулінарного дійства із Максимівського ліцею Кременчуцького району додали до «Званої вечері в Доньки Прометея» чай із гілочок вишні та хрустики.
Під час zoom-вечірки, що відбулася 24 лютого, учні Української школи святого Володимира у Парижі презентували своїм ровесникам дослідження про дитячі мрії Лесі Українки – музику, живопис, кругосвітні подорожі… І над усією цією романтикою витав дух улюбленої поетесою віденської кави. Ліцеїсти з Новограда-Волинського «пробіглися» стежками Лесиного поліського дитинства і… наварили традиційних для цієї місцевості вареників – і з пшоном, і з квасолею.
…Отака, здавалося б, аж надто проста, незначна і неприпустимо приземлена в контексті видатної постаті зав’язка історії – всього-на-всього кулінарія. А результат – зовсім в іншій царині: діти зацікавились (цього не зіграєш), і, значить, будуть шукати свою дорогу до Великої Лесі. Та й багатьом притомним батькам, певно, стане за честь, занотувавши викладені у відеоролику рецепти, пригощати косачівсько-драгоманівськими смаколиками родину й гостей. Бо це наше – до кожної крихти, до кожного слова.

Вікторія КОРНЄВА
“Зоря Полтавщини”

Поділися:

Добавить комментарий