Звідки приходить  натхнення

Звідки приходить натхнення

До поетеси, авторки восьмої книги, презентація якої нещодавно відбулася в Полтавській обласній бібліотеці для юнацтва імені О. Гончара, Юлії Манойленко воно приходить від краси і довершеності довколишнього світу. З дитячих років вона помічала дивовижу Жданівських околиць, де народилася, де вперше почула на гостинах у бабусі поетичне слово Тараса Шевченка, де написала перший вірш, звідки проросло коріння її поезії, що досі живить літературну творчість поетеси.
А вона багатогранна і багатоступенева, доступна і близька для розуміння багатьом, хто живе духовним, а не лише матеріальним життям, хто здатен замислюватися над таїною буття і прагне розгадати одвічну загадку людського життя.
Восьма книга Юлії Манойленко «Слідами смальти» вийшла у Полтавському видавництві «Дивосвіт». Вона багато в чому знакова для авторки. Адже в її житті півтора року тому відбулися кардинальні зміни. Юлія Манойленко переїхала з Лубен жити і працювати до обласного центру.
Як зазначається в анотації до збірки, «Поезія Юлії Манойленко, особливо у збірці «Слідами смальти», щільно пронизана релігійними мотивами христоцентричного спрямування. Вплітаючи їх у вінок своєї поезії, вона творить своєрідний симбіоз громадянської і релігійної співзвучності українського народного духу…»
Книга вийшла з передмовою архієпископа Афанасія – члена Національної спілки письменників України Володимира Шкурупія «Дух її у вольниці вітрів» і складається з чотирьох розділів «Я почала писати Україну», «Полотніє душа полотном», «А я живу між небом і землею», «Ти плачеш, рясте, морозно, як пам’ять». Кожен з них має своє емоційне забарвлення, свою тему. В кожному Юлія Манойленко залишається вірною собі, відштовхуючись у поезії від українських пейзажів, проникаючи у глибини національної ментальності, вона вишиває словом сьогодення. Воно непросте. Втім це сьогодення не гримить силою урбанізованого світу. Воно, як і раніше, знаходиться на межі міста з селом, гомінких вулиць з окраїнами, де ступи крок і поринаєш у природний притаманний людині спокій. І недарма. Адже Юлія Манойленко мешкає на околиці Полтави над Ворсклою, де можна побачити на плесі диких качок, де можна зустріти лякливу косулю і нічних охоронців спокою їжаків, де літньої пори голосно співають птахи.
Тому симфонією образів і кольорів наповнений кожен вірш поетеси. На це звертали увагу у виступах на творчій зустрічі з нагоди презентації книги Юлії Манойленко архієпископ Афанасій (Володимир Шкурупій), голова обласної організації Національної спілки письменників України Наталія Трикаш, автор цих рядків, друзі поетеси Наталія Колісніченко та Марина Сацура, які приїхали з Лубен підтримати землячку, а також журналістка Наталія Жовнір, Віктор Ставицький з Решетилівського краю, діти Юлії Манойленко Діана та Валерій.
Поетеса щедро ділилася віршами з нової збірки, даруючи насолоду від поетичного звучання рядків творчому та мистецькому загалу, всім учасникам заходу. Презентація книги «Слідами смальти» переросла у творче спілкування однодумців, коли говорять на важливі теми і не можуть наговоритися, бо завжди виникають нові сентенції і нові думки про мінливість світу і його незмінність, про силу поетичного слова і висоту людської думки. Ще Юлія Манойленко поділилася творчими планами на майбутнє. А вони пов’язані з виступами у бібліотечних та культурних закладах Полтавщини та виданням дев’ятої збірки поезій «Облачення суцвіть», яка незабаром має побачити світ.
Сподіваюся, читачі отримають естетичну насолоду, знайомлячись із добіркою віршів з нової книги Юлії Манойленко.

Олександр МІЩЕНКО,
член Національної спілки письменників України.

Поділися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий